Хочу знайти роботу за кордоном та скористатись послугами фірми, яка пропонує працевлаштування за кордоном. Наскільки можна довіряти такій фірміі? Як можна перевірити її надійність?

Для того, щоб мати право на працевлаштування українських громадян за кордоном, фірма повинна мати ліцензію, видану Міністерством праці та соціальної політики України. Перш ніж співпрацювати із фірмою, поцікавтеся у її представників наявністю такої ліцензії.

Обов’язково зверніть увагу на вид діяльності, на яку фірма отримала ліцензію. Існує багато фірм, які мають ліцензії тільки на консультування з приводу працевлаштування, хоча й пропонують послуги з працевлаштування за кордоном.

Більш детальну інформацію про фірми, які займаються працевлаштуванням, а також перевірити наявність та дійсність їх ліцензій Ви можете отримати зателефонувавши на Національну ”гарячу лінію” з питань запобігання торгівлі людьми Центру ”Ла Страда-Україна” щосуботи з 10.00 до 14.00.

    Моя дочка хоче поїхати за кордон по програмі Аu pair. Що це за програма і які умови участі в ній?

Система Аu pair існує в світі з 1960 року і передбачає проживання в сім'ї та догляд за дитиною з метою вдосконалення мови та вивчення культури приймаючої іноземної країни протягом 1 року.

Україна отримала можливість участі в програмі з початку 90-х років. Згідно з правилами цієї системи, брати участь в ній може особа віком від 19 до 24 років, яка не має дітей.

Приймаюча сім'я забезпечує оплату витрат, пов'язаних з виїздом та поверненням в Україну, проживання та харчування, відвідування мовних курсів, проїзний квиток для відвідування мовних курсів (тільки для Німеччини), щомісячну виплату грошей на поточні витрати (близько 300 євро).

Сім'я також бере на себе витрати, які пов'язані з медичним страхуванням та страхуванням від нещасних випадків (тільки для Німеччини). Ця страховка не розрахована на лікування хронічних та психічних захворювань.

У свою чергу молода особа зобов'язана доглядати за дитиною (близько 30 годин на тиждень), відвідувати мовні курси.

     Через Інтернет дочка познайомилася з іноземцем. Вони листувалися протягом року, а тепер бажають побачити один одного. Чоловік запрошує до себе. Як вона може вберегтися від небезпеки?

Бажано, щоб перша зустріч відбулася в Україні або, принаймні, на “нейтральній” території. Інакше Ваша дочка може потрапити у залежність від цього чоловіка.

Якщо ж зустріч буде відбуватися за кордоном, радимо:

• нікому не довіряйте свій паспорт (документи, які підтверджують Вашу особистість завжди повинні знаходитись тільки при Вас). Зробіть декілька ксерокопій закордонного паспорту та візьміть їх із собою, одну копію не забудьте залишити вдома родичам або знайомим, яким довіряєте більше всього;

• важливо залишити вдома детальну інформацію про місце перебування за кордоном, а також інформацію про Вашого знайомого, який запрошує Вас, а саме: його адресу, номер телефону, Вашу спільну фотографію, ксерокопію його паспорта;

• домовтесь з родичами про те, як будете підтримувати зв’язок. Перед поїздкою за кордон домовтесь про умовне слово, яке буде означати, що необхідна допомога (наприклад, вночі можна сказати: „Доброго ранку!”);

• дізнайтесь номери телефонів Посольства та Консульства України за кордоном. У випадку складної ситуації або загрози життю, необхідно звернутися за допомогою до представництва своєї країни;

• візьміть із собою також телефони неурядових організацій, які надають допомогу (тимчасове проживання, юридичні консультації, харчування та речі першої необхідності) людям, що опинились скрутній ситуації;

• у випадку насильства або порушення прав телефонуйте на Національну „гарячу лінію” з питань протидії торгівлі людьми „Ла Страда-Україна”.

    Сестра з метою працевлаштування поїхала до ОАЕ. Вона подзвонила додому і повідомила, що у неї забрали документи і примушують займатися проституцією. Вона просила допомогти їй повернутися в Україну. Як я можу їй допомогти?

Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна» безкоштовно допомагає у розшуку безвісті зниклих за кордоном та поверненні на батьківщину потерпілих від торгівлі людьми.

Для того, щоб розпочати розшук та сприяти у поверненні, надішліть, будь ласка, на нашу поштову адресу (03113, Київ, а/с 26, Центр "Ла Страда-Україна") або електронною поштою (info@lastrada.org.ua) такі дані:

• Прізвище, ім'я та по-батькові особи, що розшукується/повертається;

• Місце проживання в Україні

• Дата, мета поїздки за кордон

• Місце перебування за кордоном, а також контактні телефони (якщо є)

• Надішліть останню фотокартку та зазначте, якщо є, особливі прикмети

• Номер та серія закордонного паспорта, ким виданий, до якого терміну дійсний

• Контактна адреса та телефон родичів, які розшукують особу за кордоном

• Прізвище, ім”я, по-батькові та адреса проживання особи, яка звертається про допомогу.

• Вкажіть, коли останній раз телефонувала чи надсилала лист особа, що розшукується. Під час телефонної розмови спробуйте дізнатися, детальну інформацію про місцезнаходження особи (назва міста, вулиці; якщо ця інформація недоступна - що видно із вікон будинку, де знаходиться особа тощо). На основі вище перерахованих даних надсилається запит в МЗС України, посольство України в країні, де перебуває особа, що розшукується, неурядові та міжнародні організації.

    Я хочу працювати за кордоном. Звернулася за послугами до фірми. Мені обіцяють легальне працевлаштування. Що одначає легальне працевлаштування?

Легальне працевлаштування (за незначним винятком) можливе лише в тих державах, із якими Уряд України уклав міжурядові договори про трудову діяльність, взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист з урядами інших країн. На сьогодні такими країнами є: Білорусь, Вірменія, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Російська Федерація. Якщо особа збирається працевлаштуватися у вище перерахованих країнах, то необхідно підписати контракт з роботодавцем.

У контракті повинні чітко перераховуватися такі умови працевлаштування: де і за яким фахом Ви будете працювати, скільки годин на добу, розмір зарплатні. Легальне працевлаштування в інших країнах можливе лише для представників рідкісних професій або висококваліфікованих спеціалістів (спортсменів, діячів мистецтва, науковців тощо).

У випадку, коли особа збирається їхати в країну, яка не уклала з Україною договір про працевлаштування, необхідно отримати від роботодавця запрошення, написане на Ваше ім'я.

На основі контракту та запрошення відкривається робоча віза. Тільки робоча віза надає право працювати легально за кордоном.

    Збираюся працевлаштуватися за кордоном. Фірма гарантує легальне працевлаштування і пропонує укласти контракт. Як повинен виглядати такий контракт?

Перш за все необхідно укласти договір із фірмою про надання посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном.

Уважно прочитайте цей договір. Ви маєте чітко зрозуміти та усвідомити, які послуги зобов’язується Вам надати даний посередник, та що буде у випадку, коли він не надасть послуг, передбачених у договорі.

Після того, як Ви підписали договір (контракт) з фірмою Вам запропонують укласти ще один договір (контракт) з роботодавцем.

(Трудова угода) контракт має бути написаний 2 мовами: українською та мовою країни, куди Ви їдете.

У тому випадку, коли Ви не все розумієте з контракту написаного іншою мовою, необхідно його перекласти. Ніколи не ставте підпис, якщо Ви не розумієте значення хоча б декількох слів у контракті.

Контракт не повинен містити речень, які неточно описують роботу і мають розпливчастий сенс (наприклад, особа зобов’язана виконувати інші види робіт).

Важливо, щоб у контракті чітко вказувалися умови працевлаштування, місце роботи, час, зарплатня, мало місце медичне страхування.

Якщо країна, у яку працевлаштовується особа, не має з Україною ніяких договорів про співпрацю, то крім контракту, роботодавець повинен вислати запрошення. Запрошення та контракт нададуть підстави для отримання робочої візи і легального працевлаштування за кордоном.

    Фірма пропонує допомогу в оформленні візи для роботи за кордоном. Де можна перевірити, яку візу відкрила фірма?

Лише робоча віза надає право легального працевлаштування за кордоном. Кожне посольство іноземної держави в Україні має власну систему кодування різних видів віз.

Для того, щоб дізнатися, який тип візи був відкритий фірмою, необхідно зателефонувати в посольство країни, де збираєтеся працювати, в Україні і назвати код візи, яка проставлена у Вашому закордонному паспорті.

    Познайомилася з італійцем через шлюбну агенцію. Листувалися близько року та зустрічалися декілька разів в Україні. Пропонує оформити стосунки в Італії. Чи треба оформляти шлюбний контракт?

Радимо скласти шлюбний контракт. Наявність такого контракту захистить Ваші інтереси впродовж шлюбу та при розлученні.

Якщо контракт складений іншою мовою, бажано перекласти його на зрозумілу Вам мову, щоб уникнути можливих непорозумінь.

Не підписуйте контракт, у якому не вказуються права та обов’язки кожної із сторін під час шлюбу, а також у разі розлучення.

Обов’язково зверніть увагу на право опіки над дитиною у випадку розлучення.

Крім того, бажано проконсультуватися з приводу укладення контракту з юристом з міжнародного права. Юрист допоможе докладно ознайомитися із шлюбним законодавством у даній країні, яке може суттєво відрізнятися від українського.

Історія хороброї матері

Національна «Гаряча лінія» з питань запобігання насильству та щодо захисту прав дітей щодня приймає чимало повідомлень, більшість з яких, на жаль, як мінімум тривожні. Та днями консультантка підняла трубку телефону і почула: «Я дуже вдячна вашому Центрові! Тепер у нас усе добре!».

Це – один із тих моментів, який і є найкращою мотивацією для роботи, найвищою оцінкою. А передісторію цей дзвінок мав ось яку.

Не так давно по консультацію щодо умов проживання із матір’ю дитини, народженої у шлюбі з іноземцем, звернулася жінка. Вона розповіла, що її донька, Галина, у червні 2006 року вийшла заміж за громадянина Німеччини, і невдовзі молода родина поповнилася синочком. Спершу ніщо не віщувало лиха: перші два роки подружнього життя були ідеальні – батько трепетно турбувався про молоду матусю та дитину. Та коли синові виповнилося 3 роки, німецький татусь подав на розлучення із нашою співвітчизницею, а паралельно не забув і про позов до суду стосовно оформлення одноосібної опіки над дитиною на території Угорщини. Тоді ж Галина дізналася, що у першому шлюбі завести чадо її колишньому чоловікові не вдалося, і шлюб із нею був спланованим ходом для того, щоб отримати спадкоємця. І лише його. Народженого від українки сина цей добродій планував виховувати із попередньою дружиною. Проте, не так сталося, як гадалося. Допоки тривала судова тяганина, перша дружина загинула в автокатастрофі. Але це не спинило горе-батька, і він силоміць забрав сина у матері, Галини, і почав потужно психологічно тиснути на жінку, аби вона забула про дитину і повернулася на Батьківщину, ніби нічого й не було. У розпачі Галина подзвонила матері. Мама, яка живе в Україні, взялася до рішучих дій і звернулася до «Ла Страда-Україна». Вислухавши детальну інструкцію, як слід вчинити у ситуації, що склалася, а також отримавши контакти неурядових організацій в Угорщині та номери телефонів Посольства України у цій державі, жінка вказала доньці на кроки, які потрібно зробити. Першою спробою стало Посольство. Втім, як і у класичному випадку із першим млинцем, ця дебютна потуга успіхом не завершилась – українське дипломатичне представництво в Угорщині не перейнялося бідою Галини й у допомозі відмовило. Та молода мама вирішила боротися до кінця і, за сприяння однієї угорської організації, подала до суду.

Врешті, боротьба не стала марною: на превелике щастя Галини та її матері, суд виніс рішення, згідно з яким син буде виховуватися лише мамою, батько жодних прав на дитину не має. За такий щасливий фінал мати Галини подякувала неурядовій організації Угорщини за допомогу із судом та Центру «Ла Страда-Україна» за те, що від початку посприяв та подарував надію

Те, за що варто боротись!

«Хочу, чтобы мой сын вырос достойным человеком, уважающим женщин, и морально здоровым»

Женщины часто закрывают глаза на непростительное поведение своих мужей. Терпят по разным причинам: ради сохранения целостности семьи, ради детей или из-за материальной подоплеки. В любом случае, говорить об этом практически никто не решается, тем самым позволяя домашнему насилию крепчать как феномену в нашем обществе. Но ведь так не должно быть! Помимо того, кроме насилия физического, что априори неприемлемо среди цивилизованных людей, ещё более «процветает» насилие психическое, причем этот крайне отрицательный пример нарушения прав человека часто применяется и к детям, калеча их личность в период активного её формирования, превращая в патологических интровертов, способствуя развитию аутизма наконец. Так неужели мать, желающая оградить своего ребенка от этого кошмара, не имеет на это права?! История Натальи Мазур, увы, не единственна или беспрецедентна для нашей страны, но всё же уникальна – тем, что женщина отважилась решительно действовать и бороться за нормальную жизнь для себя и, главным образом, своего 11-летнего сына. Лиха беда – начало… Наталья благополучно вышла замуж и через год со дня образования собственной семьи родила сыночка Артёма. Только вот к тому моменту супруг, а также, конечно, новоиспеченный отец, уже потерял интерес к семейным ценностям и даже не соизволил забрать молодую маму с новорожденным чадом из роддома. Наташа перебралась к матери, с которой вместе и занялась воспитанием сына. Через определенное время всё ж объявился муж Артур и, клянясь и божась, уговорил супругу вернуться в семью. Естественно, забыв обиду, Наташа согласилась, да только, как оказалось, зря… Вскоре, склонный к алкоголизму и тому, чтобы поднять руку на женщину Артур стал систематически избивать жену, да так, что не всегда Наталья отделывалась синяками и ссадинами. Однажды женщина попала в больницу с переломом ребра! Ещё более жутким во всём этом безобразии было то, что все эти не редкие пьянки и побои происходили на глазах у малолетнего сына… После ещё нескольких скандалов, переездов к матери, очередных покаяний, прощений и возъединений, после которых всё снова повторялось, словно прокрученная назад киноплёнка, Наталья наконец призналась себе, что сохранение полной семьи, ради которого она столько вытерпела и пожертвовала, совершенно невозможно и подала на развод. Брак продлился 5 лет. Дальше - больше «Если бы здесь был ваш труп, мы бы стали что-то предпринимать» Разошлись супруги вполне мирно, Артур даже отвесил широкий жест, оставив бывшей жене и сыну квартиру, в которой жила семья. Да только дальше снова не заладилось, более того, стало ещё хуже. Общению Артура с сыном Наталья не препятствовала, ключей от квартиры не забирала. Пользуясь этим, горе-отец не лишал себя удовольствия периодически наносить визиты в нетрезвом состоянии, снова бить Наташу. Но однажды он превзошёл сам себя: завалившись поздним вечером в квартиру, изрядно выпивший, находящийся под действием психотропных веществ и агрессивный, на глазах ребенка отец не только ударил мать, но и приставил ей к виску пистолет, угрожая расправой! Затем взялся крушить квартиру. После этого, впал в истерику, написал на наволочке ребенка (!)предсмертную записку (!!) и вскрыл себе вены (!!!). Мужчину госпитализировали. Тогда же Наташа узнала, что её бывший супруг, помимо алкоголизма, был генетически склонен к психическим расстройствам – таким же страдал его отец. В больнице Артуру был поставлен диагноз «Алкогольная зависимость с деградацией личности, сверхценные идеи ревности, суицидальные наклонности. Социально опасен (!)». Занятная позиция в этой ситуации была у милиции. Приехав на место происшествия, правоохранители заявили, что не видят состава преступления для каких-либо действий, прибавив: «Вот если бы мы здесь нашли ваш труп – тогда да». С юридической точки зрения, милиционеры отреагировали в рамках законодательства, которое, к сожалению, больше предусматривает меры по факту совершённого преступления, но не превентивную работу. Только ведь это полный абсурд - куда правильней не допустить убийства, чем потом искать виновника, когда жизни человека уже не вернуть, и стоило бы индивидуально рассмотреть случай, подсказать, как поступить – ведь законодательство о неправомерности насилия в системе украинского права тоже есть! На фоне вышеизложенного, правда, это выглядит незначительным, но, тем не менее, следует отметить, что после развода алиментов Наталья смогла добиться лишь в судовом порядке, редкие инициативы Артура погулять с сыном оплачивала она, не говоря уже о том, что в воспитании, да и вообще, по сути, в жизни ребёнка отец участия практически не принимал – не утруждаясь поинтересоваться ни здоровьем, ни учебой, ни потребностями в какой-либо помощи или поддержке, чисто символически появившись дважды на родительских собраниях в школе, игнорируя болезни и проблемы. И напоследок ещё одна «изюминка»: после развода Артур практиковал слежки и угрозы в адрес Натальи! Для чего ребёнку отец, которому он не нужен?... После пережитого ада Наталья решилась сменить в доме замки и подать в суд с целью лишения бывшего мужа родительских прав. Согласно Семейному Кодексу Украины биологическое отцовство – неоспоримый факт и неотъемлемое право, право родительской опеки – возможность влиять на жизнь ребёнка до его совершеннолетия. От того, что Артур отец Артема Наташа не отказывается и вовсе не настраивает против него сына, но от неадекватности и агрессии экс-супруга, то есть психического насилия над ребенком, который активно формируется как личность, мать естественно хочет ребенка оградить. Учитывая не только прецеденты, но и то, что Артур проходил курс лечения в психиатрической больнице имени Павлова и является психически нездоровым, а кроме этого после развода живёт с также страдающей алкоголизмом женщиной – то есть перспектив на чудесное исцеление очевидно нет. В подтверждение тенденции ещё и то, что недавно Артура в суде лишили водительских прав за вождение авто в нетрезвом состоянии. Наталья не имеет никаких материальных притязаний – сама бизнес-вумен и обеспечивает ребенку всё необходимое. Да и родительская «опека» отца по сути заключается лишь в том, что без его разрешения мальчик не может выезжать за пределы государства. Особого участия или интереса к жизни сына Артур с каждым годом проявляет всё меньше. Так, занимаясь большим теннисом да и просто отправляясь на отдых Артём вынужден зависеть от прихотей психически нестабильного отца. Не говоря уже о постоянных переживаниях матери, которой, как уже однажды бывало, приходиться буквально вырывать нотариально заверенную бумагу с благоволением, чтобы повезти сына на море (по самостоятельно оплаченной путёвке). Да, ещё один факт для размышлений: не так давно Артур подал иск на раздел имущества (совместно нажитой квартиры, в которой сейчас живёт Наташа с Артёмом), и даже попросил наложить арест на всё находящееся в ней имущество, в частности детскую мебель и ноутбук ребенка (!). К слову, с правовой точки зрения, не имея права опеки над ребенком шансы Артура выиграть это дело нивелируются. Не это ли та самая причина рьяного желания оставаться правомочным родителем?.. Тем не менее, первая попытка в суде провалилась. Несмотря на предоставление всех необходимых документов, включая справки о телесных повреждениях после побоев, свидетельства соседей, медицинское заключение с диагнозом бывшего мужа, то ли из-за влиятельной должности Артура и разветвленных связей его брата, то ли по другим причинам, суд не удовлетворил требование Натальи, написав в заключении о каких-то свидетелях со стороны ответчика (которых на процессе не было) и том, что в употребление алкоголя при ребенке нет ничего зазорного. Что же по этому поводу прописано в законе? Статья 164 Семейного кодекса, которая посвящена условиям лишения родительских прав, прописано следующее: отец или мать могут быть лишены своих прав в случаях уклонения от исполнения своих обязанностей по воспитанию ребенка, жестокого обхождения с ребенком (которое может проявляться также как психическое насилие), хронического алкоголизма или наркомании (условием может быть сам факт этого). Подав апелляцию, Наталья была намерена оспорить решение суда и идти до конца. Чтобы попытаться найти свой контраргумент связям бывшего мужа, смелая женщина отважилась рассказать свою историю СМИ и донести до ведома общественности. Этим свои поступком она доказывает непреклонную силу материнской любви и заботы и демонстрирует то, что не нужно молчать о насилии, пока оно не переросло в террор. П.С. Аппеляционное слушанье снова не увенчалось ожидаемым Натальей результатом.

Впереди - Европейский суд по правам человека. Юристы из "Ла Страда-Украина" помогают целеустремлённой матери в подготовке документов.

Історії потерпілих

Історія Ганни

Багато хто сподівається заробити за кордоном на гідне існування родини, на квартиру, машину або просто на освіту… 20-річна Ганна сподівалась знайти роботу в Чехії та заробити собі на освіту. Родина не мала можливості вивчити дівчину, оскільки в родині не вистачало грошей на підтримку і навчання дітей. Так, недовго шукаючи, Ганна знайшла посередника, який обіцяв їй легальне працевлаштування за кордоном, допомогу в отриманні трудової візи та високий заробіток. Але послуги посередника дорого коштували. Дівчина позичила чималу суму грошей, щоб сплатити за працевлаштування та оформлення документів. Після оплати послуг посередник повідомив дівчину, що контракт, який вона підписала, потрібний тільки для оформлення візи, а коли вона приїде до Чехії, їй буде запропоновано іншу вакансію. Ганна усвідомлювала, що це неправильно, але гроші вже були сплачені і повернути їх не було жодного шансу. Так через деякий час Ганна опинилася в Чехії. Після прибуття дівчині сказали, що вона буде працювати на «клієнта» в галузі сільського господарства. Працювати приходилось з сьомої ранку до дев‘ятої – десятої години вечора під наглядом спостерігачів, без рукавичок та належного взуття для роботи з хімікатами. Дорога з гуртожитку до місця роботи займала біля 2 годин. Ганні та іншим хлопцям з групи дозволялось раз на тиждень купувати продукти, переважно бутерброди, оскільки на те, щоб готувати їжу часу зовсім не вистачало, не кажучи вже про вільний час або відпочинок. За два тижня трудового рабства дівчина заробила 450 євро, але всі гроші їй так і не віддали. В гуртожитку Ганна познайомилась з хлопцем Сергієм, який також був у трудовому рабстві. Сергій потрапив до полону за такою ж схемою, що і Ганна, та провів у трудовому рабстві більше чотирьох місяців. Сергій та Ганна вже не могли так більше працювати ні фізично, ні морально. Вони разом взяли вихідний, щоб мати час втекти і щоб їх одразу ж не почали шукати. Завдяки тому, що вони не віддали документи роботодавцю, їм вдалось втекти. Ганна повернулась додому і навчається в педагогічному університеті.

Історія Марини

Марина та Георгій вже деякий час мешкали у громадянському шлюбі, коли він повернувся додому в Азербайджан та запросив дівчину приїхати до нього. Так і сталось, через деякий час вона поїхала до нього. Перші декілька місяців дівчина підтримувала зв'язок з родиною, регулярно спілкувалась з мамою по телефону, навіть свекруха спілкувалась з мамою Марини, Ольгою, по телефону. Марина дзвонила з різних телефонних номерів, але через деякий час часті дзвінки припинилися. Під час однієї з таких розмов, вона розповіла мамі, що знаходиться в міліції через те, що Георгій її побив, розірвав український паспорт. На щастя дівчина встигла заховати закордонний паспорт у сусідів. В міліції у Марини зняли побої та пообіцяли допомогти у повернені додому. Зв'язок з родичами перервався. Через місяць дівчина знов передзвонила та надала матері координати знайомої Катерини, у якої вона ховалась від Георгія. Катерина розповіла, що у дівчини вибито декілька зубів і вона дуже схудла. Ці побої продовжувались весь час, поки Марина перебувала в Азербайджані. Дівчина була дуже залякана, оскільки Георгій запевнив її, що ніхто не зможе допомогти їй у повернені додому. Але коли Ольга дізналась про підневільний стан та насильство над її дочкою, вона почала шукати допомогу. Так, через знайомих, жінка дізналась про діяльність центру «Ла Страда-Україна». Жінка надіслала до центру листа з описом ситуації та контактами Марини. Через мережу партнерських організацій дівчину було знайдено. Документи Марини також були поновлені у Консульстві України в Азербайджані. Марина нарешті опинилась вдома. Зараз дівчина мешкає у рідному місті та з жахом пригадує часи, коли над нею знущались, били та погрожували.

Історія Олега

Приємна зовнішність та доброзичливість людей сприяють виникненню довірливих відносин навіть між незнайомими людьми. Так, громадянин України Олег познайомився з приємним та доброзичливим чоловіком в Москві, на Київському вокзалі. Новий друг запропонував скоротати час за чаркою горілки. Через деякий час Олег прийшов до тями у автобусі, який прямував у невідомому напрямі без мобільного телефону та документів. Далі Олег розповів, що опинився у Чечні, правоохоронні органи якої продали його за десять тисяч російських рублів на цегловий завод. На заводі Олегу погрожували, знущались, били, закували в ланцюги та примушували працювати на рабських умовах. На той час Олег вже був занадто зляканий, щоб втекти, та нічого не пам’ятав. Олег не пам’ятає, скільки часу він проробив на заводі, але в його пам’яті добре закарбувались поневіряння та знущання. Минали дні, тижні, місяці, і Олег все більш розумів, що йому треба втекти з трудового полону, бо коли він вже не зможе працювати, то його вб’ють. Так підчас чергового перевезення його на інше робоче місце він дивовижним чином втік з жахливого полону. Його підібрали на трасі далекобійники, з якими від приїхав до Волгограду. Під час подорожі в машині Олег почув номер телефону російської правозахисної організації, подзвонив, отримав консультацію та інформацію про те, куди йому звернутись за допомогою та притулком. Зараз Олег мешкає з родиною в Україні та закликає людей не бути довірливими та наївними.

Корисні поради

Які консультації можна отримати на Національній „гарячій лінії” з питань запобігання торгівлі людьми?

• Консультації щодо процедури легального працевлаштування за кордоном та наслідків нелегального працевлаштування

• Консультації з питань навчання за кордоном

• Консультації щодо укладення шлюбу або розлучення з іноземцем/кою

• Консультації щодо небезпеки потрапляння в ситуацію торгівлі людьми

• Інформаційні консультації щодо виїзду з туристичною чи приватною метою До нас також можна звернутися:

• із проханням сприяти у пошуку зниклих за кордоном

• щодо пошуку шляхів повернення на батьківщину осіб, які потерпіли від торгівлі людьми

• щодо організації соціальної допомоги потерпілим від торгівлі людьми. Також на „гарячій лінії” можна отримати консультації з питань: - дитячої праці та її найгірших форм, - правил та можливостей працевлаштування неповнолітніх, - проблем дітей трудових мігрантів.

Якщо Ви їдете навчатись за кордон:

Для того, щоб отримати дозвіл на навчання за кордоном (студентська віза), Вам необхідно підготувати ряд документів. Як правило, до посольства обраної Вами країни подаються:

• Свідоцтво про закінчення середньої школи (оригінал і переклад, завірений у нотаріуса та затверджений Міністерством закордонних справ України)

• Документ про здачу іспитів до ВНЗ України

• Довідка про те, що Ви не були засуджені

• Підтвердження того, що обраний навчальний заклад за кордоном зацікавився Вами Без сумніву, знання мови країни перебування є основною умовою для отримання дозволу на навчання. Часто навчальні заклади вимагають посвідчення про здачу іспитів з мови. Майже всі вищі навчальні заклади мають спеціальні мовні курси для іноземців. Запам'ятайте, туристична віза не дає права на отримання статусу студента за кордоном! Більш докладну інформацію про можливість навчатись за кордоном, Ви можете отримати у посольстві обраної Вами країни, а також у культурному центрі/товаристві посольства.

Якщо Ви їдете працювати за кордон:

• Перевірте, чи має фірма ліцензію на такий вид діяльності як „посередництво в працевлаштуванні за кордоном”, видану Міністерством праці та соціальної політики України, та копію дозволу на працевлаштування громадян України, виданого роботодавцю уповноваженим органом країни працевлаштування, або копію ліцензії на впровадження посередницької діяльності у працевлаштуванні громадян України, виданого уповноваженим органом країни працевлаштування посереднику. Зазначені документи повинні бути засвідчені згідно з законодавством країни їх видачі та легалізовані у консульській установі України (можуть бути також засвідчені у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС України, якщо міжнародними документами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше).

• Перевірити достовірність ліцензії можна, звернувшись до регіональної Державної служби зайнятості (якщо ця фірма регіональна) або Управління політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці та соціальної політики.

• Перебуваючи на фірмі Ви маєте право ознайомитися з такими документами як: - копія свідоцтва про державну реєстрацію; - оригінал ліцензії; - інформація про повне найтування посередника (його адреса, номера телефонів, імена й по батькові керівників (власників); - номери телефонів місцевого органу державної служби зайнятості України, представництва Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва; - нормативно-правові акти, яких повинен дотримуватися посередник при наданні посередницьких послуг в працевлаштуванні українських громадян за кордоном; - витяги з Закону „Про захист прав споживачів” в частині надання послуг; - книга відгуків і пропозицій.

• Поцікавтесь, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.

• Фірма-посередник має надати проект трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем, завірений роботодавцем.

• Згідно законодавства України, фірма яка пропонує посередництво в працевлаштуванні за кордоном, не має права брати передоплату у будь-якій формі за надання послуг до укладання трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем.

• У разі, якщо Ви вирішили скористатися послугами фірми посередника, необхідно обов'язково оформити свої відносини у формі письмового договору на надання посередником послуг у працевлаштуванні за кордоном: - номер, дата, місце укладання договору; - назва та адреса посередника, номер видачі ліцензії на посередництво в працевлаштуванні на роботу за кордон; - дані про клієнта (прізвище, ім'я та по батькові, адреса проживання тощо); - визначення предмету договору: які послуги пропонуються при працевлаштуванні на роботу за кордон; - місце підписання трудового договору (контракту) з роботодавцем; - права, обов'язки і відповідальність сторін; - умови зміни, розриву та анулювання договору; - порядок вирішення спірних питань; - визначення форс-мажорних обставин і дії сторін при їх появі; - перелік додаткових платних послуг; - строк дії договору; - реквізити сторін договору;

• У трудовому договорі (контракті) повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи: тривалість робочого дня, вихідні дні, оплата праці, умови проживання, страхування (в тому числі від нещасного випадку, хвороби, медичне).

• Уникайте використання в контракті фраз типу: „та інші види робіт”, „всі роботи на вимогу роботодавця”. Цей договір складається у двох примірниках: один віддається клієнту, а другий залишається у посередника.

• Підписання трудового договору (контракту) є обов'язковою умовою легального працевлаштування.

• Трудовий договір (контракт) повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською) у 2 примірниках.

• Погоджуйтесь на сприянні у працевлаштуванні лише на умові оформлення спеціальної робочої візи. Пам'ятайте, службова, туристична та гостьова візи не дають права на легальну роботу за кордоном.

• Необхідно отримати від посередника документи про кошти сплачені йому за надані послуги.

• Пам'ятайте, наявність копії закордонного паспорту чи копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера значно полегшить процедуру відновлення документів у разі необхідності.

• Зателефонуйте до посольства тієї країни, в яку плануєте їхати працювати, та уточніть, чи відкривається на даний момент робочі візи для громадян України за даною спеціальністю; а також які документи треба надати для відкриття робочої візи, і скільки вона коштуватиме.

Що таке система Au Pair?

Згідно з правилами системи, працювати в якості Au Pair (з фр.- „няня”) може особа у віці від 19 до 24 років, що не має сім'ї і дітей. Система передбачає проживання у сім'ї, допомогу по догляду за дітьми і виконання поточних господарських справ (30 годин на тиждень), а також відвідування мовних курсів. Однак, в обов'язки учасника системи не входить турбота про дітей молодше двох років, оскільки в осіб, які влаштовуються в якості Au Pair, як правило, немає достатнього досвіду по догляду за дітьми такого віку. Учасник системи має право на вихідний раз на тиждень.

Документи, необхідні для участі в системі:

• фотографії на документи (кількість і формат за вимогою);

• декілька фотографій, на яких зображені Ви з Вашою сім'єю, з дітьми про яких Ви піклувалися;

• медична довідка, яка вказує наявність хронічних захворювань;

• рекомендаційні листи, характеристики від роботодавця у якого Ви працювали, в яких повинні бути вказані риси Вашої вдачі, відношення до роботи і життя. Обов'язково треба вказати ім'я і адресу людей, які дали характеристику;

• інформація про наявність досвіду по догляду за дітьми, термін і тип вихідного. Характеристику можуть дати батьки дітей, за якими Ви доглядали. Прохання вказати ім'я та адресу людей, які дали характеристику. Якщо Ви працювали у дитячому садку, додайте характеристику з місця роботи;

• копію вашого останнього шкільного свідоцтва (атестата);

• посвідчення про знання мови країни, в яку Ви їдете.

Права особи, яка їде в якості Au Pair:

• Ви маєте право на власну кімнату;

• Ви маєте право вживати будь-яку їжу, за бажанням;

• Вам повинні надавати кишенькові гроші;

• Ви маєте право на канікули (два або чотири тижні), якщо Ви перебуваєте в країні протягом року;

• Ви маєте можливість поліпшити знання іноземної мови;

• Ви маєте можливість поміняти сім'ю, якщо виникли конфлікти;

• Ви маєте право на страхування здоров'я від нещасних випадків (тільки в Німеччині);

• Ви маєте право на квитки в громадському транспорті (тільки в Німеччині).

Корисна інформація:

• Переконайтесь, що Ваш паспорт дійсний на той термін, який передбачений Вашим контрактом.

• Термін перебування вказаний у Вашій Au Pair-візі.

• Ваш сімейний контракт повинен містити інформацію про медичне страхування, яке діє у Європі. У деяких країнах Ви повинні мати власний медичний страховий поліс.

• Контракт укладається на термін від трьох місяців до одного року.

• Якщо Ви водите машину, потурбуйтеся про міжнародні права водія. Європейські машини, як правило, стандартні у використанні, так що Ви зможете навчитися їх водити.

• Сума Ваших кишенькових грошей буде становити 200 євро на місяць.

• Ви повинні мати певний досвід по догляду за дітьми: робота в таборах, на рятувальних станціях, досвід лідера, вчителя, волонтера і тому подібне. Ви повинні надати рекомендаційні листи, які засвідчують досвід по догляду за дітьми.

• Пам'ятайте, що Ви представляєте свою країну і Ваша поведінка повинна бути гідною. Непомірне вживання алкоголю, ненормативної лексики, яких-небудь наркотичних речовин, є достатніми підставами для негайного звільнення Вас від обов'язків системи Au Pair.

Ви плануєте вийти заміж за іноземця:

• Запам'ятайте, фіктивний шлюб – злочин. Це може стати причиною Вашого ув'язнення або депортації (видворення з країни)

• Ви повинні мати якомога більше інформації про свого майбутнього чоловіка: чи має він постійну роботу, чи був він одружений, скільки разів, чи розлучений він офіційно (розлучення та окреме проживання – різні речі)

• Запропонуйте нареченому зустрітися не на „нейтральній” території (це може поставити Вас у залежність), а в Україні – у нас є багато мальовничих куточків та місць для комфортного відпочинку

• Поцікавтесь особливостями шлюбного законодавства країни, в якій Ви плануєте жити, у тому числі – правами спільних дітей, Вашими правами при розлученні. Це можна зробити у посольстві та у юриста

• Порадьтеся з юристом щодо укладання шлюбного контракту. Переконайтесь, що шлюб, зареєстрований в Україні, буде дійсним за кордоном. При необхідності, свідоцтво про шлюб можна легалізувати (затвердити у нотаріуса, Міністерстві юстиції та Міністерстві закордонних справ України)

• Виїжджаючи за кордон по гостьовій візі або по візі нареченої (віза нареченої для поїздки у США громадянкам України видається у Посольстві США в Польщі), пам'ятайте, ці візи не дають права на роботу

• Залишіть копію закордонного паспорта та точну адресу Вашого нареченого батькам. Регулярно телефонуйте додому.

Поради, які будуть корисними перед поїздкою за кордон:

• Нікому не довіряйте Ваш паспорт. Документи, що засвідчують Вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у Вас.

• Якщо Ви збираєтесь працювати чи навчатись за кордоном, Вам необхідно підписати контракт. Контракт повинен бути написаний зрозумілою Вам мовою, а також містити інформацію про умови (оплата, вихідні дні, робота у святкові дні, медичне страхування), місце та час Вашої майбутньої праці чи навчання.

• Залиште вдома детальну інформацію про своє майбутнє перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, а також копію свого паспорта та контракту. Ми б також рекомендували залишити своє фото та адреси Ваших іноземних друзів. • Дізнайтесь номери телефонів українських посольств та консульських представництв за кордоном та візьміть їх з собою. Якщо Ви опинились у скрутній ситуації або Вам хтось загрожує, звертайтесь до представників своєї країни, які допоможуть Вам. Якщо у країні Вашого перебування немає посольства України – телефонуйте у посольство України в сусідній державі.

• У зарубіжних країнах активно працюють неурядові організації та служби, котрі надають допомогу особам, які опинились у скрутному становищі. Звертайтесь до них у разі необхідності.

• Термін перебування на території іноземної держави вказаний у Вашій візі. Порушення візового режиму унеможливить Ваш наступний виїзд за кордон. Дотримуйтесь правил візового режиму!

• Пам'ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить Ваше перебування за кордоном. Куди, в які організації можна звернутися у разі небезпеки: загрозі власному життю, свободі?

• Перш за все зателефонувати до посольства України або консульського представництва. Якщо у країні перебування немає посольства України – телефонувати у посольство України в сусідній державі.

• Також можна звернутися до неурядових організацій та служб, які надають допомогу жінкам, що потрапили в біду. Їх послуги, наприклад, тимчасовий притулок, допомога в поверненні додому, юридична підтримка та соціальний супровід. Ми маємо телефонну базу і можемо запропонувати Вам телефони посольств, консульств та неурядових організацій.

      Національна „гаряча лінія” з питань запобігання торгівлі людьми? Щосуботи з 10 до 14 години на Національній „гарячій лінії” з питань запобігання торгівлі людьми консультують експерти, які перевіряють фірми, що є посередниками при працевлаштуванні за кордоном та працюють на території України. Спеціалісти Державного центру зайнятості можуть перевірити дійсність ліцензії фірми та повідомити чи надходили на дану фірму скарги.

Нет комментариев

Оставить отзыв