*📌 До уваги ВПО: безкоштовна юридична допомога.*

https://edopomoha.org/lawyers

💼 Велика мережа професійних юристів готова вам допомогти.

Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти

Відповідно до абзацу дев’ятого частини першої статті 64 Закону України «Про освіту», згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами), з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);

2) Порядок застосування заходів виховного впливу.

2. Директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.С.

ПОРЯДОК
реагування на випадки булінгу (цькування)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;

потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);

спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);

сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

неврівноважена поведінка;

агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

різка зміна звичної для дитини поведінки;

уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

відлюдкуватість, уникнення спілкування;

ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

занижена самооцінка, наявність почуття провини;

поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

схильність до пропуску навчальних занять;

відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

депресивні стани;

аутоагресія (самоушкодження);

суїцидальні прояви;

явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

намагання приховати травми та обставини їх отримання;

скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

інші правопорушення насильницького характеру.

5. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:

служба освітнього омбудсмена;

служби у справах дітей;

центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

органи місцевого самоврядування;

керівники та інші працівники закладів освіти;

засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

III. Склад комісії, права та обов’язки її членів

1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.

Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.

2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

3. Головою комісії є керівник закладу освіти.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії.

У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

5. Член комісії має право:

ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

висловлювати окрему думку усно або письмово;

вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

6. Член комісії зобов’язаний:

особисто брати участь у роботі комісії;

не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;

брати участь у голосуванні.

IV. Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

законності;

верховенства права;

поваги та дотримання прав і свобод людини;

неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

відкритості та прозорості;

конфіденційності та захисту персональних даних;

невідкладного реагування;

комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».

3. До завдань комісії належать:

збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;

розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

ставити питання по суті розгляду;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

недискримінації за будь-якими ознаками;

ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;

особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;

гендерної рівності;

участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;

визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;

підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);

формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).

Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.

Заплановані заходи повинні:

спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

мати вимірювані показники ефективності;

залучати всіх учасників освітнього процесу.

План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.

5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);

організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;

контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:

розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;

розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;

здатності попереджувати та розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних з участю в суспільному житті;

здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;

підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;

створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Увага!

 МОБІНГ НА РОБОТІ: 

НОВІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦЯ

У 2022 році вперше на законодавчому рівні визначено поняття мобінгу та внесено у зв’язку з цим ряд змін до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України). Відповідний закон набрав чинності 11 грудня 2022 року.

01  —  Поняття та форми мобінгу

Мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Законом визначено форми психологічного та економічного тиску, наприклад:

• створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
• безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі та наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
• нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
• нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
• безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
• необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Отже, починаючи з 11 грудня 2022 року, вчинення зазначених дій на роботі заборонено на законодавчому рівні.

У зв’язку з цим, якщо працівник вважає, що щодо нього вчиняється мобінг, він має право звернутися:

• зі скаргою до Держпраці та/або
• з позовом до суду.

Оскільки нововведення набрали чинності не так давно, то, відповідно, поки що відсутня судова практика з цього питання. Хоча на разі на розгляді судів перебуває чимало справ за позовами працівників до роботодавців про визнання або встановлення факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності.

При цьому, слід зауважити, що не вважаються мобінгом вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором.

Разом з тим саме роботодавець повинен здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу, наприклад, проводити відповідні інформаційні, навчальні та організаційні заходи. Також у колективному договорі можуть встановлюватися заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу, а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу прав.

02  —  Мобінг як підстава для звільнення

Визначення поняття мобінгу на рівні закону спричинило внесення змін до КЗпП України в частині підстав для звільнення.

Так, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець чинив мобінг стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили. У такому разі працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

У свою чергу роботодавець також може звільнити працівника з власної ініціативи у випадку вчинення працівником мобінгу, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.

Крім того, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку вчинення керівником компанії мобінгу незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.

Як бачимо, у будь-якому випадку, як звільнення з ініціативи працівника, так і з ініціативи роботодавця, повинно передувати встановлення факту мобінгу судовим рішенням.

03  —  Відповідальність за вчинення мобінгу

У разі, якщо мобінг призвів до ушкодження здоров’я працівника, то це є підставою для відшкодування такому працівнику витрат на лікування. Якщо ж мобінг призвів до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, і вимагає від працівника додаткових зусиль для організації свого життя, то з роботодавця може бути стягнута моральна шкода на користь такого працівника.

Крім того, від початку грудня 2022 року за мобінг (цькування) працівника на роботі передбачено також адміністративну відповідальність:

• за перше правопорушення – штраф на громадян від 850 до 1700 грн. або 20-30 годин громадських робіт; на фізичних осіб-підприємців, посадових осіб – від 1700 до 3400 грн. або 30-40 годин громадських робіт;
• за друге порушення протягом року або коли мобінг вчинено групою осіб – штраф на громадян від 1700-3400 грн. або 30-50 годин громадських робіт; на фізичних осіб-підприємців, посадових осіб – від 3400-6800 грн. або 40-60 годин громадських робіт.

Таким чином, з аналізу нововведень щодо мобінгу можна дійти висновку, що такі зміни спрямовані, перш за все, на захист прав працівників. Це пов’язано, зокрема, з більш широкими можливостями працівника у разі мобінгу, а саме:

• звернення до Держпраці та/або до суду;
• отримання відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок мобінгу, а також витрат на лікування;
• розірвання трудового договору у визначений працівником строк за власним бажанням.

У новому 2023-2024  навчальному році  розмір мінімальної академічної стипендії становить:

• для учнів закладів професійної (професійно-технічної) – 1250 гривень на місяць;
• для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», освітньо-професійний ступінь «фаховий молодший бакалавр», освітній ступінь «бакалавр», крім тих, що навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), для яких встановлюються академічні стипендії в підвищеному розмірі – 1510 гривень на місяць;
• для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі –1930 гривень на місяць;
• для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь «молодший бакалавр», освітні ступені «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр», крім тих, що навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), для яких встановлюються академічні стипендії в підвищеному розмірі – 2000 гривень на місяць;
• для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі – 2550 гривень на місяць.                                                                                              
• Розмір академічної стипендії Президента України:

• для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти – 2750 гривень на місяць;
• для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», освітньо-професійний ступінь «фаховий молодший бакалавр», освітній ступінь «бакалавр» – 3320 гривень на місяць;
• для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь «молодший бакалавр», освітні ступені «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр» – 4400 гривень на місяць.

Розмір іменних та академічних стипендій, заснованих Кабінетом Міністрів України:

• для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти – 2500 гривень на місяць;
• для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», освітньо-професійний ступінь «фаховий молодший бакалавр», освітній ступінь «бакалавр» – 3020 гривень на місяць;
• для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь «молодший бакалавр», освітні ступені «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр» – 4000 гривень на місяць.

Розмір стипендії Президента України та переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика та Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка:

• для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», освітньо-професійний ступінь «фаховий молодший бакалавр» або освітній ступінь «бакалавр» – 2870 гривень на місяць;
• для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітньо-професійний або освітній ступінь «молодший бакалавр», освітні ступені «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр» – 3800 гривень на місяць.

Підвищено розмір соціальних стипендій трьом категоріям:

• дітям-сиротам;
• дітям, позбавленим батьківського піклування;
• дітям із малозабезпечених сімей.

Право на отримання соціальних стипендій ВРУ мають студенти (курсанти) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за держзамовленням за денною формою здобуття освіти, з числа:

• дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування;
• осіб, які в період навчання у віці 18-23 років залишилися без батьків (батьки яких померли, оголошені померлими, загинули або зникли безвісти);
• студентів (курсантів) із малозабезпечених сімей.

Отож, для таких студентів розмір соціальної стипендії від ВРУ становить:

• віком до 18 років ‒ 150 % розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (4 116 грн на місяць);
• віком 18-23 років – 150 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (3 900 грн на місяць).

Соціальний паспорт

ДПТНЗ «Регіональний центр професійної освіти

ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну»

за І семестр 2023-2024 навчального року

станом на 15.10.2023 р.

Всього: 620 учнів, з них:

дівчат- 308

хлопців- 312

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування: 19

Напівсироти: 34

Учні, в яких неповні сім'ї, де мати-одиначка:  51

Учні з багатодітних сімей: 45

Учні з малозабезпечених родин: 4

Учні з інвалідністю: 9

Учні з числа дітей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи:  0

Учні, в яких батьки - учасники бойових дій /АТО: 12

Учні, в яких загинули батьки учасники бойових дій- 3

Учні з числа внутрішньопереміщених осіб: 109

Всього: 295

Учні, родини яких втратили житло через війну: 5

Учні, батьки яких воюють (без підтверджуючих документів): 5

Учні з числа біженців, які перебувають за кордоном: 82   Всього: 387

МОБІЛІЗАЦІЯ

Згідно ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Таким чином, громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин, тобто у центру комплектування та соціальної підтримки мають бути докази вручення цих повісток.

Чоловік віком 18-60 років може перетнути кордон, якщо:

1. має посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік;

2. має висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

3. на утриманні у чоловіка перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

4. самостійно виховує дитину (дітей) віком до 18 років;

5. на утриманні у чоловіка є дитина з інвалідністю;

6. є усиновителем, опікуном;

7. близькі родичі чоловіка загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.

8. є особою з інвалідністю І чи ІІ групи (довідка МСЕК чи посвідчення, що підтверджує відповідний статус)

9. супроводжує людину з інвалідністю (один з батьків/подружжя/дитина/опікун/піклувальник/особа, що здійснює догляд) і отримує за це гарантовані державою виплати.

Згідно ст. 23 ЗУ " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

Медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням військового комісара військово-лікарські комісії (далі – ВЛК) військових комісаріатів.

Кожний військовозобов’язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Військовозобов’язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов’язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.

Перед оглядом військовозобов’язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов’язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.

До початку огляду військовий комісаріат на всіх військовозобов’язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, – витяг з історії хвороби), на осіб, що визнані інвалідами, – дані з органів соціального забезпечення, також медичну картку амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України № 025) з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання.

Зазначені документи з відомостями із вищевказаних диспансерів (закладів), а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи військовий комісаріат до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

У разі коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Таким чином, якщо у Вас не має посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік або не має висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, то Ви будете вимушені пройти військову-лікарську комісію у військоматі.

Слід зазначити, Ви скоріше за все обмежено придатний у військовий час, що не дає Вам право на звільнення від мобілізації, та по законодавству Вас можть викликати для взяття на облік у Львівській області, провести медичну комісію та призвати на військову службу(попередньо провести навчання терміном до 20 днів). Ви маєте право у випадку виклику Вас до центру комплектування та соцальної підтримки(військомат) повідомити, що маєте намір стати на облік за місцем реєстрації.

Крім того, є наступна відповідальність.

Відповідальність за ухилення від обліку.

Чинне законодавство передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про військовий облік.

Згідно ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу. Тобто військовозобов’язаний, що не став на облік у «військоматі» за своїм поточним місцезнаходженням може бути оштрафованим на суму до 1 700 грн.

У випадку відсутності реєстрації у «військоматі» військовозобов’язаний може бути попереджений представником «військомату» про необхідність постановки на облік.

У випадку неявки особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Згідно ч.1 ст. 337 КК України, ухилення військовозобов’язаного від військового обліку після попередження, зробленого представником «військомату», карається штрафом 8500 грн або виправними роботами на строк до одного року.

Відповідальність за ухилення від мобілізації.

Чинне законодавство передбачає адміністративну відповідальність за ухилення від мобілізації.

Згідно ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення вимог законодавства про мобілізацію передбачено штраф. Тобто особа, яка отримала повістку, але не з’явилася до «військомату» може бути оштрафована на суму до 5 100 грн.

Згідно ч.2 ст. 337 КК України, ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів, карається штрафом до 11 900 грн. або виправними роботами на строк до двох років. Тобто за ухилення від мобілізації особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКИ І ОСВІТИ

ХАРКІВСЬКОЇ   ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ РЕСТОРАННО- ГОТЕЛЬНОГО

КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, ТОРГІВЛІ ТА ДИЗАЙНУ

від 19 вересня 2023 року                                       НАКАЗ                                              №   130

Про створення комісії

щодо розгляду випадків булінгу

На виконання Закону України від 18 грудня 2018 року №2657 –VIII: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) та з метою попередження учнівської молоді щодо порушення прав людини,-

НАКАЗУЮ:

1.Довести до відома всіх учасників освітнього процесу: здобувачів освіти, їх батьків, педагогів та всіх працівників навчального закладу щодо їх обов’язків повідомляти керівника центру про випадки булінгу( цькування)

2. У разі звернення з приводу випадків булінгу в навчальному закладі, створити комісію,

( основний склад комісії  - Додаток 1), яка розглядає випадку булінгу чи мобінгу та покласти на неї такі зобов’язання:

- здійснює перевірку приміщень, території центру з метою виявлення місць, які потенційно можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення булінгу;

- розглядає та з’ясовує обставини випадків булінгу ( цькування) в закладі освіти відповідно до заяв, що надійшли;

- розглядає та з’ясовує обставини випадків булінгу ( цькування) в закладі освіти відповідно до заяв, що надійшли;

- реєструє випадки булінгу у «Журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення булінгу» та рішення по факту, якій відбувся;

- у випадку визнання факту булінгу, комісія повідомляє про це до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України та Службу у справах дітей;

- складає план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (Додаток 2);

- розміщує контактну інформацію телефонів довіри на інформаційному стенді центру та на офіційному сайті навчального закладу;

- протягом навчального року проводить просвітницькі та виховні заходи стосовно булінгу з метою профілактичної роботи.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

                          В.о. директора                                  Л.С.Коровкіна

Додаток 1

Основний склад комісії з розгляду випадків булінгу:

Коровкіна Л.С.- в.о.директора/заступник директора з НВихР/ - голова комісії

Нужная М.Я.- соціальний педагог, заступник голови комісії

Члени комісії:

1.    Вовк Н.І. – заступник директора з НМР

2.    Гладух Н.В.– заступник директора з НВР;

3.    Роденко Д.Д. – викладач;

4.    Зелінська З.П. –майстер в/н

5.    Зінкіна М.В.- медична сестра

Змінний склад комісії:

1.    Класний керівник

2.    Майстер виробничого навчання  групи, в якій стався випадок булінгу

Додаток 2

План заходів

щодо протидії та профілактики булінгу/кібербулінгу

в ДПТНЗ «Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну»

на 2023/2024 навчальний рік

             Заступник директора з НВихР / в.о.директора                           Л.С.Коровкіна

            Соціальний педагог                                                                             М.Я.Нужная

                                                                                                                                                                                                                                       ДОДАТОК 3

Порядок реагування

на доведені випадки булінгу (цькування)

   Якщо комісія визнала факт булінгу (цькування), а не одноразового конфлікту чи сварки, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

   У разі, якщо Комісія не кваліфікувала випадок як булінг (цькування), про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із відповідною заявою.

   Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

   Потерпілий чи його/її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служби у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

                                                                                                                                                                                                                                                            ДОДАТОК 4

В.о.директора ДПТНЗ

«Регіональний центр

професійної освіти

ресторанно-готельного,

комунального господарства,

торгівлі та дизайну»

Коровкіній Л.С.

____________________________

(ПІБ повністю в родовому відмінку),

який(яка) проживає за адресою

____________________________

телефон _____________________

Заява

Я, ПІБ (заявника), повідомляю Вас про випадок булінгу (цькування) відносно ПІБ (постраждалого).

Далі викладаються усі обставини випадку булінгу.                                                                             

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року № 2657-VIII та зважаючи на викладене, з метою дотримання норм законодавства прошу невідкладно вивчити факти, зазначені у заяві, притягнути до відповідальності ПІБ (булера). Про результати розгляду заяви повідомити у встановлений законом термін.
До заяви можуть буті додані фото, відеоматеріали, скріншоти з соціальних мереж інтернету, що підтверджують факт булінгу

Дата                                                             Підпис

ПРОТОКОЛ №_____
засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)

_________________________________________________________________________________

                                                                                            (Найменування закладу освіти)

«___» _______________ 20___ р. ___________________________________ Час ____ год ____ хв

Підстава: _________________________________________________________________________

                                                       (від кого і коли надійшло заява або повідомлення про випадок булінгу (цькування)

_________________________________________________________________________________

                                                                                    (стислий зміст заяви або повідомлення)

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Присутні:

Члени комісії (_____ осіб) згідно з наказом про склад комісії від _____________ №_______:

_________________________________________________________________________________

Інші особи (______ осіб):

_________________________________________________________________________________

СЛУХАЛИ:

І. Затвердження Порядку денного засідання

_________________________________________________________________________________

ІІ. Розгляд питань Порядку денного засідання¹

_________________________________________________________________________________

                                                         ІІІ. Ухвалили рішення про²

потреби сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах

_________________________________________________________________________________

                                                                   (опис відповідних послуг та відповідальні за їх надання)

заходи для усунення причин булінгу (цькування)

_________________________________________________________________________________

                                                                             (опис заходів та відповідальні за їх виконання)

заходи виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування)

_________________________________________________________________________________

                                                                             (опис заходів та відповідальні за їх виконання)

рекомендації для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доціль-
них методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми
сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками

_________________________________________________________________________________

                                                            (опис рекомендацій і суб’єктів призначення цих рекомендацій)

рекомендації для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування)

_________________________________________________________________________________

                                                            (опис рекомендацій і суб’єктів призначення цих рекомендацій)

Голова комісії                                                                                         ______________

Секретар                                                                                                  ______________

_____________________
¹ Розділ II доповнюється окремими сторінками.

² Розділ III доповнюється окремими сторінками.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування зможуть виїхати закордон із супроводжуючими за спрощеною процедурою під час воєнного стану.

Зокрема, спрощено порядок для:

- дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18 років, та перебувають цілодобово в закладах різних типів, форм власності та підпорядкування,

- дітей, які не досягли 18 років, не мають статусу дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, але перебувають цілодобово в закладах різних типів, форм власності та підпорядкування,

- дітей, влаштованих до сімей патронатних вихователів, які не досягли 18-річного віку.

Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають цілодобово в закладах різних типів, передбачена можливість виїзду за кордон під час надзвичайного або воєнного стану за наявності лише двох документів:

1. Паспорт громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта) або документів, що містять відомості про особу, визнаних Держприкордонслужбою;

2. Наказ директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України.

Такі діти можуть виїжджати за кордон у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи.

Для дітей, які не мають статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, але перебувають цілодобово в закладах різних типів, форм власності та підпорядкування, а також для дітей, влаштованих до сімей патронатних вихователів, також потрібні лише два документи для перетину кордону під час надзвичайного або воєнного стану:

1. Паспорт громадянина України або свідоцтво про народження дитини (за відсутності паспорта), або документи, що містять відомості про особу, визнані Держприкордонслужбою;

2. Один з наступних документів:

- наказ директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України,

- рішення органу опіки та піклування чи військової адміністрації про виїзд дітей за межі України,

- рішення органу опіки та піклування чи військової адміністрації або наказ служби у справах дітей про влаштування дитини до сім‘ї патронатного вихователя.

Такі діти можуть виїжджати за кордон у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу (особи, яка його заміщує), або органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми.

При цьому супроводжуючі особи зобов’язані протягом одного робочого дня поставити дітей на консульський облік у консульській установі України в країні перебування.

Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана через МЗС поінформувати Нацсоцслужбу про постановку дітей на консульській облік.

Відповідні зміни Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 28.02.2022 № 166 "Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України".

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Субсидія — це адресна безготівкова допомога сім’ї, яка надається на погашення витрат з оплати житлово-комунальних послуг.

Хто має право на отримання допомоги?

Право на отримання житлових субсидій мають сім’ї, у яких плата за житлово-комунальні послуги більше визначеного для них обов’язкового платежу. Наразі обов’язковий відсоток платежу розраховується індивідуально для кожної сім’ї за встановленою формулою і залежить виключно від доходів сім’ї:

• обчислюється середньомісячний сукупний дохід домогосподарства. Так домогосподарством є особи, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують свої кошти та витрачають їх. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати в будь-яких з цих стосунків або бути і в тих, і в інших стосунках. Воно може складатися з однієї особи.
• середньомісячний сукупний дохід ділиться на кількість членів домогосподарства, і визначається середньомісячний дохід на одну особу;
• дохід на одну особу ділиться на розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на 1 січня року, з якого призначається субсидія;
• отриманий результат ділиться на 2, а потім множиться на 15%, і таким чином визначається відсоток від середньомісячного сукупного доходу.

Після цього розраховується розмір обов’язкового платежу: обов’язковий відсоток платежу множиться на середньомісячний сукупний дохід домогосподарства.

Кому призначається субсидія?

Субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, тобто за місцем реєстрації особи, з урахуванням усіх зареєстрованих осіб.

За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування субсидія може бути призначена за фактичним місцем проживання особам, які орендують житло на підставі договору найму, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію.

За рішенням комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору найму (оренди) житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами.

Також комісії можуть приймати рішення щодо неврахування при призначенні субсидії окремих осіб з числа зареєстрованих, які фактично не проживають за місцем реєстрації.

Куди звертатись за призначенням субсидії?

Особа, яка зареєстрована у житловому приміщенні, має звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації.

У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним органам праці та соціального захисту населення здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

Заява та декларація можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника поштою або в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з накладенням кваліфікованого електронного підпису, створеного шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків.

На який термін призначається субсидія?

Субсидія на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується на неопалювальний сезон (з 1 травня по 30 вересня) та опалювальний сезон (з 1 жовтня по 30 квітня).

Для домогосподарств з індивідуальним опаленням субсидія розраховується на опалювальний сезон з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Після закінчення терміну отримання субсидії органи соціального захисту населення здійснюють самостійно розрахунок субсидії на наступний період без звернень громадян (крім сімей, у складі яких є особи, в яких за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України взагалі відсутні доходи або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; внутрішньо переміщені особи; особи, члени сім’ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства; особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають).

Отримувачі субсидії зобов’язані повідомляти протягом місяця органи соціального захисту населення про наступні зміни:

• складу зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, їх соціального статусу;
• переліку отримуваних послуг;
• зміна виконавця послуг;
• про здійснення одноразової покупки, придбання або набуття права власності на майно, вартість якого перевищує 50 тисяч гривень.

Субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарний рік на підставі заяви особи.

Після проведених розрахунків заявнику видається повідомлення про призначення (непризначення) субсидії.

Отримувачі субсидії зобов’язані сплачувати повну суму платежу. Якщо вартість фактично спожитих послуг менша розміру призначеної субсидії, сплачуються фактично спожиті послуги.

Після закінчення терміну дії субсидії невикористані кошти субсидії на оплату комунальних послуг повертаються до бюджету. Частина невикористаної субсидії на газ або електроенергію, що використовуються для опалення, в сумі, що не перевищує 100 куб. м газу або 150 кВтгод електроенергії, виплачується отримувачу на підставі його заяви.

Приклад одержання субсидії:

У житловому приміщенні зареєстрована сім’я, що складається з чоловіка, дружини та двох дітей. Розмір плати за житлово-комунальні послуги виходячи із соціальних норм та соціальних нормативів користування послугами становить 400 грн. Чоловік та дружина працюють, дохід за 6 місяців складає 24 000 грн. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї складає 4 000 грн. (24 000 грн. : 6 = 4 000 грн). Середньомісячний сукупний дохід на одну особу складає 1 000 гривень (4 000 : 4= 1000 грн.).

Визначається обов’язкова частка плати за послуги (%):

1000 : 1176 : 2 х 15 % = 6,38 %

Тобто сім’я повинна сплачувати за житлово-комунальні послуги 255,2 грн. (4 000 х 6,38 %), а решта плати за житлово-комунальні послуги є субсидією (400 грн. – 255,2 грн. = 144,8 грн.).

Щоб не втратити субсидію варто дотримуватись таких правил:

1. Не приховувати справжній майновий стан

Не забувайте відображати:

• транспортні засоби “молодше” п’яти років;
• помешкання з опалювальною площею: від 200 квадратних метрів для будинків, від 120 кв. метрів – для квартир;
• одноразові придбання за останній рік на суму від 50 тис. гривень (будь-кого з членів родини).

2. Задекларувати справжні доходи

Слід декларувати доходи всіх членів вашого домогосподарства. Це можуть бути доходи від здачі майна в оренду, доходи від реалізації власної продукції, інші надходження (у тому числі – закордонні перекази).

3. Вказати тих, хто зареєстрований у помешканні

При призначенні субсидій вимагають інформацію не лише про осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, а також про усіх членів сім’ї, незалежно від реєстрації їхнього місця проживання.

4. Не допускати заборгування

Якщо загальна сума заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг перевищить 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 гривень) – субсидію призначено не буде.

5. Повідомляти про зміни

Також слід вчасно – у місячний термін – повідомляти орган, що призначив субсидію, про будь-які зміни майнового стану, статусу працевлаштування, складу домогосподарства чи набору комунальних послуг

Позбавлення батьківських прав – дуже поширене питання в Україні.

Найчастіше основною причиною позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання своїх зобов’язань.

Відомо що позбавити батьківських прав можно тільки у судовому порядку.

На що слід звернути увагу при написанні і подачі позовної заяви:

1. При написанні позовної заяви, в першу чергу слід звернути увагу на сторони у справі. Їх, в даному випадку, буде три:
– позивач — особа подає позовну заяву;
– відповідач — один з батьків, якого хочуть позбавити батьківських прав;
– третя особа — служба у справах дітей (орган опіки та піклування) району, в якому проживає дитина.

2. У позовній заяві необхідно детально, але, в той же час, чітко і ясно викласти причини, на підставі яких суд повинен прийняти рішення про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а також підтвердити факт того, що другий з батьків (позивач) в силах забезпечити дитині нормальні умови для існування і розвитку.

3. Особливу увагу необхідно приділити доказам. До позовної заяви, на підтвердження кожного факту, викладеного в позовній заяві, необхідно надати підтвердження у вигляді тих чи інших документів. Так, приблизний перелік додатків до позовної заяви складають:
– копія свідоцтва про укладення шлюбу (якщо дитина народилася в шлюбі);
– копія свідоцтва про розірвання шлюбу (судового рішення про розірвання шлюбу);
– копія свідоцтва про народження дитини;
– копії рішень судів та виконавчих листів про стягнення аліментів з відповідача, довідки виконавця про заборгованість відповідача по виплаті аліментів (при наявності таких рішень, постанов);
– копія довідки про склад сім’ї (отримувати за місцем проживання);
– копія характеристики на дитину з його місця навчання (садка, школи);
– копія характеристики з місця роботи позивача (якщо дитина буде проживати з ним);
– копія паспорта та ідентифікаційного коду позивача;
– копія паспорта та ідентифікаційного коду відповідача (за наявності);
– інші документи необхідні для обґрунтування позовної заяви.
Всі документи, що додаються до позову, подаються у вигляді ксеро- / фото- копій. Однак, оригінали цих документів позивач повинен брати з собою в судові засідання, тому що суд може захотіти ознайомитися саме з оригіналами цих документів.

4. При подачі позовної заяви до суду, позивач повинен звернути увагу, що до позовної заяви додаються копії позовної заяви та додатків до нього за кількістю осіб, які беруть участь у справі (суд, відповідач, третя особа і свій екземпляр для позначки канцелярії суду про прийняття позовної заяви).

5. Позовна заява про позбавлення батьківських прав подається в районний суд за місцем реєстрації відповідача.

В Україні 2022 року помітно зростуть стипендії. Виплати для студентів закладів вищої освіти буде підвищено в 1,5 раза (до 2000 гривень), а у професійних технічних училищах – у 2,5 раза (до 1250 гривень).

Такі зміни передбачає держбюджет-2022. Підвищення студентських виплат потребувало зростання фінансування аж на третину – з 3,9 мільярда гривень у 2021 році до 5,14 мільярд гривень у 2022-му.

Студентам з 1 січня платитимуть такі звичайні стипендії:

• бакалаври, спеціалісти, магістри – 2000 грн (підвищена – 2550 грн);
• студенти технікумів, коледжів, ліцеїв – 1510 грн (підвищена – 1930 грн);
• студенти професійних технічних училищ – 1250 грн.

Академічна стипендія Президента України зросте до 2750–4400 гривень залежно від типу навчального закладу. Іменна та академічна стипендія від Кабінету міністрів – до 2500–4000 гривень.

Соціальні стипендії для студентів закладів професійної вищої та вищої освіти для дітей-сиріт і дітей із малозабезпечених сімей також зростуть. Суми будуть такими:

• 1125 гривень – для студентів закладів вищої освіти;
• 1425 гривень – для студентів профтехучилищ.

А значить, стипендії для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становитимуть -3927 грн.,

а для осіб з їх числа без опіки (після 18 років) - 3721 грн.

Права та пільги дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – крокуємо у родину

Держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Також право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Особам, які навчаються, крім повного державного забезпечення виплачується стипендія в розмірі, який на 50 відсотків перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики. Забезпечується щорічне безоплатне оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у віці до 18 років.

За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за його збереження відповідають місцеві адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Після завершення перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло обласні і районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.

Кабінет Міністрів України  постановою від 09.06.2021 року № 587 вніс зміни до постанови КМУ «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05.04.1994 р. № 226.

Окрім приведення назв закладів освіти у відповідність до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII, є і декілька нововведень, зокрема:

встановлено, що розмір щорічної допомоги, яка виплачується до завершення навчання для придбання навчальної літератури дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням, студентам, які в період навчання віком від 18 до 23 років залишилися без батьків, становить не менше 3 місячних соціальних стипендій, які їм призначені (раніше в постанові № 226 було зазначено, що розмір допомоги становив чітко 3 місячні соцстипендії);

конкретизовано, які діти, що залишилися без батьків, мають право на щорічну допомогу передбачену абз. 2 п.п. 1 постанови № 226, — діти, батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти.

Коротко, до відома:

Зазначеною постановою з метою поліпшення виховання, навчання,  соціального  захисту та  матеріального  забезпечення  дітей-сиріт  і дітей, позбавлених батьківського піклування, Кабінетом Міністрів України    установлено, що:

діти-сироти  і  діти,  позбавлені   батьківського піклування, звільняються від сплати за навчання  у  державних  дитячо-юнацьких спортивних  школах,  дитячих  школах  естетичного   виховання   та гуртках,  студіях  і  секціях  при  дошкільних,   позашкільних   і культурно-освітніх   закладах   незалежно    від    їх    відомчої підпорядкованості.

діти-сироти   і   діти,   позбавлені батьківського  піклування,  крім  тих,  що  перебувають під опікою (піклуванням), знаходяться на повному державному утриманні.

дітям-сиротам   і   дітям,   позбавленим   батьківського піклування,  особам  з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували  на  повному  державному утриманні в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої  освіти,  при  вступі  на  навчання  до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти видається безоплатно  за  рахунок  коштів  тих закладів, які вони закінчили, комплект   нового   одягу   і   взуття  на  суму  не  менш  як  12
неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян,  а  також грошова допомога  в  розмірі  не  менш  як 2,5 неоподатковуваного мінімуму
доходів   громадян.   Учні   та   студенти   зазначеної  категорії зараховуються  на  повне державне утримання в навчальних закладах, до  яких  вони  вступили,  і  в період навчання до 23 років або до закінчення    відповідних   навчальних   закладів   забезпечуються безоплатно   продуктами   харчування,  одягом,  взуттям  і  м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

  Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням, студентам, які в період навчання у  віці  від  18  до  23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені  померлими,  загинули  або пропали безвісти), до завершення  навчання  виплачується  щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій,   які   їм   призначені.  Виплата  зазначеної  допомоги здійснюється  протягом  30  днів після початку навчального року за рахунок   коштів,   що   передбачаються   для  закладів  освіти  у відповідних  бюджетах.

    У разі коли такий учень або студент є  прийомною  дитиною  чи дитиною-вихованцем дитячого будинку сімейного типу, він за вибором може  бути  зарахований  на  повне  державне  утримання  або  йому продовжується  виплата  соціальної  допомоги  як  дітям-сиротам  і дітям, позбавленим батьківського піклування;

-  абітурієнти  з  числа  дітей-сиріт  і  дітей, позбавлених батьківського  піклування,  та  особи  з  їх  числа приймаються до навчальних  закладів  поза  конкурсом;

-    учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського  піклування,  а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, щорічно надається матеріальна допомога за рахунок стипендіального фонду, а також  коштів,  передбачених  на  утримання зазначених закладів, у розмірі не менш як 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-    учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського  піклування,  а також учням, студентам, які в період навчання  у  віці  від  18  до 23 років залишились без батьків, що навчалися   або  виховувалися  в  навчально-виховних  та  закладах фахової  передвищої  та  вищої  освіти  і  перебували  на  повному державному  утриманні,  при  їх  працевлаштуванні  видається одяг, взуття,  м'який  інвентар  і  обладнання  на  суму,  не менш як 40 неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян, а також одноразова грошова   допомога  в  розмірі  шести  прожиткових  мінімумів.  За
бажанням  випускникам  навчальних  закладів  може  бути  виплачена грошова  компенсація  у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття;

-     діти-сироти і діти, позбавлені  батьківського піклування, що  перебувають  під  опікою  (піклуванням),  на період навчання у закладі   загальної   середньої  освіти  забезпечуються  безплатно шкільною   і  спортивною  формами,  обідами,  у  закладах  фахової передвищої    та    вищої    освіти    і    закладах   професійної (професійно-технічної)   освіти   -  обідами  і  гуртожитком.  При працевлаштуванні   після   закінчення   навчального   закладу   їм виплачується   одноразова   грошова   допомога   в  розмірі  шести прожиткових  мінімумів, а також видається одяг і взуття на суму не менш  як  16  неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян.  За бажанням  випускникам  навчальних  закладів  може  бути  виплачена грошова  компенсація  у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття

-  у    період    канікул   учням   закладів   професійної (професійно-технічної)    освіти,   студентам   закладів   фахової передвищої   та   вищої   освіти  з  числа  дітей-сиріт  і  дітей, позбавлених  батьківського  піклування,  виплачуються  (за нормами службових  відряджень)  добові за час перебування у дорозі (туди і назад)   та   вартість  проїзду  залізничним,  водним,  міжміським автомобільним   транспортом   до   закладів   чи  сімей,  де  вони
виховувалися,   за  рахунок  асигнувань  на  утримання  навчальних закладів;

-    учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти і студенти  закладів  фахової  передвищої  та вищої освіти - колишні вихованці  дитячих  будинків  і  шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, під час своїх канікул можуть перебувати у зазначених закладах з безплатним проживанням і харчуванням;

-    зарахованим на повне державне утримання учням і  студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що не виїжджають до місць організованого відпочинку в дні канікул, а  також під час їх хвороби видається готівка в межах установленої грошової норми на харчування з урахуванням торговельної націнки;

- діти-сироти і діти, позбавлені  батьківського піклування, у тому числі ті, що перебувають під  опікою  (піклуванням),  після закінчення     (припинення)     перебування      у      державному навчально-виховному    закладі,    навчання     у     професійному навчально-виховному, закладі фахової передвищої та вищої освіти, а також  молодь  цієї категорії після проходження строкової служби в Збройних  Силах  України  забезпечуються позачергово впорядкованим житлом.

Дітям-сиротам   і   дітям,   позбавленим   батьківського піклування,  після досягнення ними 18-річного віку  незалежно  від форми  влаштування  виплачується  одноразова  грошова  допомога  у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В Україні з 1 липня 2021 року зріс розмір прожиткового мінімуму і слідом за ним збільшилися деякі соціальні виплати, зокрема, стипендії. Тепер студенти з числа дітей-сиріт, позбавлені батьківського піклування або які втратили батьків у період навчання, отримуватимуть у межах 3,568 - 3,765 тисячі гривень

Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок організації інклюзивного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, що додається.

ПОРЯДОК
організації інклюзивного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

1. Цей Порядок визначає організаційні засади інклюзивного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форми власності та підпорядкування з метою реалізації права осіб з особливими освітніми потребами на здобування якісної професійної (професійно-технічної) освіти, перепідготовку та підвищення кваліфікації з урахуванням їх потреб та можливостей.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

здобувачі освіти з особливими освітніми потребами - особи з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту у закладах професійної (професійно-технічної) освіти;

інклюзивна група - група у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, в якій поряд з іншими здобувачами освіти навчаються одна або більше осіб з особливими освітніми потребами.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”.

3. Прийом осіб з особливими освітніми потребами на навчання до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, яким не протипоказане навчання за обраною професією, здійснюється з урахуванням прав та гарантій, визначених законодавством.

4. Освітні послуги надаються здобувачам освіти з особливими освітніми потребами закладами професійної (професійно-технічної) освіти із застосуванням особистісно орієнтованих методів навчання та з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких осіб.

5. Організація освітнього процесу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами у закладах професійної (професійно-технічної) освіти передбачає:

створення інклюзивного освітнього середовища та забезпечення психолого-педагогічного супроводу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;

приведення території закладу професійної (професійно-технічної) освіти, будівель, споруд та приміщень у відповідність з вимогами державних будівельних норм, стандартів та правил. У разі коли наявні будівлі, споруди та приміщення закладів професійної (професійно-технічної) освіти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, здійснюється їх розумне пристосування з урахуванням універсального дизайну;

забезпечення здобувачів освіти з особливими освітніми потребами необхідними спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку згідно з типовим переліком, затвердженим МОН;

диференційований підхід до розроблення освітньої програми, оцінки та контролю якості знань здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;

застосування в освітньому процесі найбільш прийнятних для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами методів і способів спілкування, зокрема української жестової мови та рельєфно-крапкового шрифту (шрифту Брайля), із залученням відповідних фахівців і педагогічних працівників;

забезпечення доступності інформації в різних форматах (шрифт Брайля, збільшений шрифт, електронний формат та інші).

6. Керівник закладу професійної (професійно-технічної) освіти на підставі письмового звернення здобувача освіти з особливими освітніми потребами або одного з його батьків (чи іншого законного представника), а також висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (за наявності), що надається інклюзивно-ресурсним центром (за умови здобуття загальної середньої освіти), індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (за наявності) утворює інклюзивну групу.

Утворення інклюзивної групи в закладі професійної (професійно-технічної) освіти та припинення її діяльності здійснюється відповідно до наказу керівника закладу професійної (професійно-технічної) освіти.

Гранична чисельність здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в одній групі визначається з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності такого здобувача освіти, спеціальності, пристосованості аудиторій тощо.

7. З метою організації інклюзивного навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами наказом керівника в закладі професійної (професійно-технічної) освіти в межах існуючої штатної чисельності створюється команда психолого-педагогічного супроводу.

8. До складу команди психолого-педагогічного супроводу залучаються педагогічні працівники закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які працюють із здобувачем освіти з особливими освітніми потребами безпосередньо, зокрема майстри виробничого навчання або педагоги професійного навчання, асистент майстра виробничого навчання, асистент викладача, керівник фізичного виховання, інші педагогічні працівники відповідно до штату закладу професійної (професійно-технічної) освіти; представник адміністрації закладу професійної (професійно-технічної) освіти та інші фахівці (за потреби), а також за наявності керівник гуртка, перекладач-дактолог, завідувач гуртожитку, коменданти, вихователь, лікар, медична сестра.

9. До функцій команди психолого-педагогічного супроводу належить:

співпраця із структурними підрозділами закладу професійної (професійно-технічної) освіти щодо організації інклюзивного навчання;

забезпечення психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;

розроблення індивідуального навчального плану здобувача освіти з особливими освітніми потребами, моніторинг його виконання та корегування за потреби;

підготовка педагогічних працівників закладу професійної (професійно-технічної) освіти та соціальних працівників, волонтерів до роботи із здобувачами освіти з особливими освітніми потребами шляхом проведення лекцій, семінарів, тренінгів, засідань за круглим столом тощо;

консультування та надання методичної допомоги педагогічним працівникам закладу професійної (професійно-технічної) освіти;

забезпечення інформаційно-просвітницької діяльності щодо формування позитивного ставлення до осіб з особливими освітніми потребами;

проведення профорієнтаційної роботи серед випускників закладів загальної середньої освіти з особливими освітніми потребами;

співпраця із закладами соціального захисту населення, громадськими об’єднаннями тощо з метою здійснення волонтерської допомоги, спрямованої на підтримку здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.

10. Для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами зміст та обсяг навчально-виробничого процесу, строк навчання визначаються освітніми програмами та робочими навчальними планами закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які за потреби можуть бути адаптовані для отримання знань, умінь та навичок відповідно до індивідуального навчального плану згідно з індивідуальною програмою розвитку.

Освітні програми, які використовуються для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, можуть мати корекційно-розвитковий складник.

Індивідуальний навчальний план здобувача освіти з особливими освітніми потребами розробляється за його участю або одного з батьків (чи інших законних представників), затверджується керівником закладу професійної (професійно-технічної) освіти та підписується ним або одним з батьків (чи інших законних представників).

Дотримання вимог стандартів у сфері професійної (професійно-технічної) освіти здобувачами освіти з особливими освітніми потребами забезпечується з урахуванням їх індивідуальних психічних, інтелектуальних, фізичних, сенсорних можливостей та у такій формі, яка для кожного здобувача є найбільш оптимальною.

11. Психолого-педагогічний супровід здобувачів освіти з особливими освітніми потребами під час освітнього процесу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти передбачає, зокрема:

навчально-організаційний компонент, що включає допомогу в організації освітнього процесу; розроблення та моніторинг виконання індивідуального навчального плану здобувача освіти з особливими освітніми потребами; організацію індивідуальних консультацій;

психологічний компонент - забезпечення системної психологічної допомоги здобувачам освіти з особливими освітніми потребами під час освітнього процесу, зокрема їх соціально-психологічної адаптації до освітнього середовища закладу професійної (професійно-технічної) освіти;

соціальний компонент - здійснення заходів щодо соціальної та соціально-побутової підтримки здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, зокрема надання інформації та допомоги під час влаштування в гуртожиток, отримання різних видів державної допомоги, технічних засобів реабілітації, а також провадження волонтерської діяльності.

12. Супровід здобувачів освіти з особливими освітніми потребами можуть здійснювати батьки чи інші законні представники або особи уповноважені ними, соціальні працівники (робітники), волонтери (особи, діяльність яких спрямована на здійснення догляду за особами з інвалідністю та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують підтримки та допомоги).

13. Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу можуть забезпечувати асистент майстра виробничого навчання, асистент викладача, які беруть участь у розробленні та виконанні індивідуального навчального плану здобувача освіти з особливими освітніми потребами, а також забезпечують адаптування навчальних матеріалів з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності.

14. Для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, які одночасно з набуттям кваліфікацій професійної (професійно-технічної) освіти здобувають загальну середню освіту, інклюзивне навчання організовується згідно з Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 62, ст. 2475).

15. Професійна підготовка або перепідготовка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ

Основні принципи психологічної реабілітації:

Державна соціальна допомога на дітей призначається в грошовій формі батькам-вихователям на кожну дитину-вихованця та прийомним батькам на кожну прийомну дитину.

Грошове забезпечення призначається кожному з батьків-вихователів і одному з прийомних батьків.

Розмір державної соціальної допомоги на дитину становить 2,5 прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку, для дітей з інвалідністю – 3,5 прожиткових мінімуми.

• для дітей віком до 6 років: з 01.01.2021 – 4802,50 грн.; з 01.07.2021 – 5032,50 грн; з 01.12.2021 – 5250,00 грн.;
• для дітей віком до 6 років з інвалідністю: з 01.01.2021 – 6723,50 грн.; з 01.07.2021 – 7045,50 грн; з 01.12.2021 – 7350,00 грн.;
• для дітей віком від 6 до 18 років: з 01.01.2021 – 5987,50 грн.; з 01.07.2021 – 6275,00 грн; з 01.12.2021 – 6545,00 грн.;
• для дітей віком від 6 до 18 років з інвалідністю: з 01.01.2021 – 8382,50 грн.; з 01.07.2021 – 8785,00 грн; з 01.12.2021 – 9163,00 грн.

Для осіб з числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання в закладах загальної середньої освіти, в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення відповідних закладів освіти розмір державної соціальної допомоги становить:

– 2,5 прожиткових мінімуми для працездатної особи: з 01.01.2021 –  5675,00 грн.; з 01.07.2021 – 5947,50 грн; з 01.12.2021 – 6202,50 грн.

– для осіб з інвалідністю 3,5 прожиткових мінімуми для працездатної особи: з 01.01.2021 – 7945,00 грн.; з 01.07.2021 – 8326,50 грн; з 01.12.2021 – 8683,50 грн.

Розмір грошового забезпечення встановлюється на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину й не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину.

Щомісячний сумарний обсяг грошового забезпечення батькам-вихователям розподіляється між батьками-вихователями рівними частинами за їх згодою.

Розмір допомоги батькам-вихователям (від 5 дітей):

з 01.01.2021 – 11350,00 грн.;

з 01.07.2021 – 11895,00 грн;

з 01.12.2021 – 12405,00 грн.

Розмір допомоги  прийомним батькам:

з 01.01.2021 – 2270,00 грн.;

з 01.07.2021 – 2379 грн.;

з 01.12.2021 – 2481,00 грн.

Документи:

• заява;
• рішення районної держадміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах рад про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї;
• документи, що підтверджують статус дитини.

Такими документами можуть бути:

• рішення суду щодо батьків дитини та самої дитини;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• у разі смерті батьків, копія свідоцтва про їх смерть;
• довідка органу державної виконавчої служби про розмір аліментів;

З собою мати паспорт, реєстраційний номер картки платника податку, особовий рахунок для перерахування коштів до установи банку.

Призначення державної соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється з дати влаштування дитини в дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю включно до дня досягнення дитиною 18-річного віку, а в разі навчання в закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання в закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти – до 23 років або до закінчення відповідного закладу освіти.

Особі, якій виповнилося 18 років, за умови здобуття нею загальної середньої освіти та вступу на навчання за денною формою до закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державна соціальна допомога призначається на період між строком закінчення навчання в одному із закладів освіти та вступом до іншого закладу освіти або в період між строком закінчення навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує 4 місяців, на підставі клопотання служби в справах дітей за наявності розписки про прийняття документів для вступу до відповідного закладу освіти.

У разі проживання в період навчання дитини-вихованця або прийомної дитини окремо від сім’ї в іншій місцевості державна соціальна допомога призначається на загальних підставах за умови подання довідки з місця навчання про те, що дитина не перебуває на повному державному утриманні.

Пенсії, аліменти, допомога на дитину: які соцвиплати зростуть від 1 липня 2021 року

В Україні з 1 липня зміниться розмір прожиткового мінімуму, тому деякі соціальні виплати перерахують. Крім того, заплановано проведення індексації пенсій для деяких категорій громадян, а ось обіцяні 400 гривень для українців старше 75 років почнуть виплачувати пізніше. Детальніше – в матеріалі «Слово і діло».

У січні-червні цього року прожитковий мінімум на одну людину в Україні становить 2 тис. 189 грн. З 1 липня він зросте на 4,8% – до 2 тис. 294 грн.

Прожитковий мінімум з 1 липня:

• для працездатних українців становитиме 2 тис. 379 грн;

• для дітей у віці до 6 років – 2 тис. 13 грн;

• для дітей у віці від 6 до 18 років – 2 тис. 510 грн;

• для громадян, які втратили працездатність – 1 тис. 854 грн.

Без змін залишається прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру окладу судді та працівників державних органів – 2 тис. 102 грн. Також на рівні 1,6 тис. грн залишається ПМ для працездатних осіб, який застосовується для визначення окладу прокурора окружної прокуратури.

Через зростання прожиткового мінімуму зросте також розмір виплат на дітей і допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами з наступного місяця буде 594,75 грн. Грошовий еквівалент «пакету малюка» – 6 тис. 39 грн (але його можна отримати і в натуральному вигляді).

Допомога на дітей одиноким матерям з 1 липня:

• на дітей у віці до 6 років – 2 тис. 13 грн;

• на дітей у віці від 6 до 18 років – 2 тис. 510 грн;

• на дітей у віці від 18 до 23 років – 2 тис. 379 грн.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування:

• на дітей до 6 років – 5 тис. 32,5 грн (якщо у дитини інвалідність – 7 тис. 45,5 грн);

• на дітей у віці від 6 до 18 років – 6 тис. 275 грн (якщо у дитини інвалідність – 8 тис. 785 грн).

Гарантований мінімальний розмір аліментів з липня:

• для дітей до 6 років – 1 тис. 006,5 грн;

• для дітей у віці від 6 до 18 років – 1 тис. 255 грн.

Допомога призначається сім'ям, які постійно проживають на території України, і мають середньомісячний сукупний дохід нижче прожиткового мінімуму для сім'ї.

З 1 липня прожитковий мінімум для призначення соцдопомоги буде таким:

• для працездатних громадян – 832,65 грн;

• для осіб, які втратили працездатність – 1 тис. 854 грн;

• для дітей до 6 років – 2 тис. 616,9 грн;

• для дітей у віці від 6 до 18 років – 3 тис. 263 грн;

• для дітей у віці від 18 до 23 років (якщо вони навчаються) – 3 тис. 92,7 грн.

Максимальна допомога із безробіття зросте до 9 тис. 516 грн.

З липня державна соціальна допомога буде у таких розмірах:

• для осіб з інвалідністю з дитинства І групи – 1 тис. 854 грн;

• для осіб з інвалідністю з дитинства ІІ групи – 1 тис. 483 грн;

• для осіб з інвалідністю ІІІ групи – 1 тис. 112,4 грн;

• для дітей з інвалідністю у віці до 18 років – 1 тис. 297,8 грн.

Зросте також розмір набавок із догляду:

• за особою з інвалідністю І групи підгрупи А – до 2 тис. 781 грн;

• за особою з інвалідністю І групи підгрупи Б – до 1 тис. 854 грн;

• за дитиною з інвалідністю у віці до 6 років підгрупи А – до 3 тис. 19,5 грн;

• за дитиною з інвалідністю у віці від 6 до років підгрупи А – до 3 тис. 765 грн.

З 1 липня в Україні зросте мінімальний розмір пенсії за віком та для громадян з інвалідністю – до 1 тис. 854 грн. Розмір максимальної пенсії становитиме 18 тис. 540 грн.

Буде проведена індексація пенсій для громадян, яким виплати призначали в 2018-2020 роках, а також для тих, кому платять мінімальну пенсію – плюс 100 грн. Крім того, з липня пенсіонери старше 75 років повинні були отримувати доплату у 400 грн, але початок виплат перенесли на 1 жовтня. У Міністерстві соціальної політики пояснили, що у держави зараз «трохи не вистачає ресурсу».

Мінімальний розмір пенсії у разі втрати годувальника становитиме:

• на одну дитину – 1 тис. 854 грн;

• на двох дітей – 2 тис. 320,8 грн;

• на трьох і більше дітей – 2 тис. 781 грн.

Мінімальний розмір пенсії у разі втрати годувальника з числа військовослужбовців зросте до 3 тис. 708 грн.

  
                             

                    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

                        П О С Т А Н О В А 
                    від 5 квітня 1994 р. N 226 
                               Київ 

    Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та 
   матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених 
                     батьківського піклування 

         { Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ 
           N  433 (  433-95-п   ) від 16.06.95 
           N 1381 ( 1381-2003-п ) від 30.08.2003 
           N  868 (  868-2005-п ) від 06.09.2005 
           N 1061 ( 1061-2006-п ) від 01.08.2006 
           N  146 (  146-2008-п ) від 05.03.2008 
           N  723 (  723-2008-п ) від 20.08.2008 
           N  812 (  812-2017-п ) від 25.10.2017 
           N  921 (  921-2017-п ) від 06.12.2017 - застосовується 
                                            з 1 вересня 2017 року 
           N  587 (  587-2021-п ) від 09.06.2021 } 
 
    { У назві, тексті постанови та додатках 1 і 2 до неї слова 
      "які залишилися без піклування батьків" замінено словами 
      "позбавлених  батьківського  піклування"  у відповідному 
      відмінку  згідно  з Постановою КМ N 1381 ( 1381-2003-п ) 
      від 30.08.2003 } 
 
     З метою поліпшення виховання, навчання,  соціального  захисту 
та  матеріального  забезпечення  дітей-сиріт  і дітей, позбавлених 
батьківського піклування, Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: 

     1.  Міністерству  освіти,  Міністерству   охорони   здоров'я, 
Міністерству соціального захисту населення, Уряду Республіки Крим, 
обласним,  Київській   та   Севастопольській   міським   державним 
адміністраціям   упорядкувати   протягом   1994-1996    років    у 
встановленому порядку мережу державних навчально-виховних закладів 
для  дітей-сиріт,  позбавлених  батьківського піклування, віддаючи 
перевагу розвиткові нових  форм  виховання  таких  дітей,  зокрема 
дитячим будинкам сімейного типу. Забезпечити державний захист  цих 
закладів від перепрофілювання, продажу, приватизації. 
 
     { Абзац  другий  пункту  1 виключено на підставі Постанови КМ 
N 868 ( 868-2005-п ) від 06.09.2005 } 
 
     2.  Міністерству  освіти,  Міністерству   охорони   здоров'я, 
Міністерству  соціального  захисту  населення   разом   з   Урядом 
Республіки Крим, обласним, Київською та Севастопольською  міськими 
державними адміністраціями: 

     до 1 вересня 1994 р. переглянути склад  працівників  будинків 
дитини, дитячих  будинків  і  шкіл-інтернатів  для  дітей-сиріт  і 
дітей,  позбавлених батьківського піклування. Залучати до роботи в 
цих закладах осіб, яким притаманні  сердечність,  доброта,  висока 
відповідальність за доручену справу. Встановити порядок,  за  яким 
комплектування  кадрами  зазначених   закладів   має   провадитися 
першочергово; 

     вживати заходів до підвищення  якості  виховання  і  навчання 
учнів  у  навчально-виховних  закладах,  духовного,  творчого   та 
інтелектуального  розвитку  їх  вихованців  в   умовах   розбудови 
незалежної держави; 

     відкривати в зазначених закладах спеціальні класи і  групи  з 
поглибленим     вивченням     предметів      художньо-естетичного, 
гуманітарного,  трудового,  спортивного  та  інших   профілів   за 
інтересами школярів; 

     при доборі батьків-вихователів для дитячих будинків сімейного 
типу враховувати їх ділові, моральні якості,  здібності  й  досвід 
роботи з дітьми. 

     3.    Міністерству    економіки,    Міністерству    фінансів, 
Міністерству освіти, Міністерству охорони  здоров'я,  Міністерству 
соціального захисту населення, Уряду  Республіки  Крим,  обласним, 
Київській та  Севастопольській  міським  державним  адміністраціям 
передбачати  у  планах  економічного  і  соціального  розвитку  та 
бюджеті   капіталовкладення   й   асигнування   на    будівництво, 
реконструкцію і капітальний ремонт навчально-виховних закладів для 
дітей-сиріт і дітей, позбавлених  батьківського  піклування. 

     4.   Уряду   Республіки   Крим,   обласним,   Київській    та 
Севастопольській міським державним адміністраціям: 

     до 1  липня  1994  р.  розробити  і  затвердити   регіональні 
програми  соціального  захисту  й  підтримки  дітей-сиріт і дітей, 
позбавлених  батьківського  піклування,  в  яких  передбачалося б, 
зокрема,   одержання  кожною  дитиною  освіти  і  спеціальності  з 
наступним  працевлаштуванням,  забезпечення  житлом,  отримання  в 
установленому  чинним  законодавством  порядку  пільгових кредитів 
тощо; 

     заохочувати   виробничі   об'єднання   та   підприємства   до 
спрямування частини прибутку, що залишається в  їх  розпорядженні, 
та   наявних   матеріально-технічних   ресурсів   на    поліпшення 
матеріально-технічної   бази   навчально-виховних   закладів   для 
дітей-сиріт і дітей, позбавлених  батьківського  піклування. 

     5.  Міністерству  освіти,  Міністерству   охорони   здоров'я, 
Міністерству соціального захисту населення, Державному  комітетові 
з  матеріальних  ресурсів,  Державному  комітетові  з   легкої   і 
текстильної  промисловості,  Уряду  Республіки   Крим,   обласним, 
Київській та  Севастопольській  міським  державним  адміністраціям 
забезпечувати в першочерговому порядку  навчально-виховні  заклади 
для  дітей-сиріт  і  дітей,  позбавлених батьківського піклування, 
матеріально-технічними   ресурсами,   обладнанням,   транспортними 
засобами,    товарами    культурно-побутового    та    спортивного 
призначення, господарського вжитку. 

     6. Міністерству освіти, Міністерству сільського  господарства 
і продовольства, Державному комітетові  з  матеріальних  ресурсів, 
Уряду Республіки Крим,  обласним,  Київській  та  Севастопольській 
міським державним адміністраціям сприяти  створенню  і  розширенню 
при  дитячих будинках і школах-інтернатах для дітей-сиріт і дітей, 
позбавлених  батьківського  піклування,  підсобних  господарств  і 
цехів. Забезпечувати першочергове виділення їм згідно  з  потребою 
сільськогосподарських   угідь,   матеріально-технічних   ресурсів, 
добрив, насіння, садивного  матеріалу  тощо.  Надавати  зазначеним 
закладам  пільги  для  функціонування  та  розвитку  їх  підсобних 
господарств і цехів. 

     7.  Міністерству  освіти,  Міністерству   охорони   здоров'я, 
Міністерству   соціального   захисту    населення,    Міністерству 
сільського господарства і продовольства, Державному  комітетові  з 
матеріальних   ресурсів,   Державному   комітетові   по   харчовій 
промисловості,  Уряду  Республіки  Крим,  обласним,  Київській  та 
Севастопольській міським  державним  адміністраціям  забезпечувати 
першочергове   постачання    навчально-виховним    закладам    для 
дітей-сиріт   і   дітей,   позбавлених  батьківського  піклування, 
продуктів харчування, в тому числі спеціальних продуктів  дитячого 
харчування, овочів і  фруктів  відповідно  до  норм  харчування  і 
контингенту дітей. 
 
     { Абзац  другий  пункту  7 виключено на підставі Постанови КМ 
N 868 ( 868-2005-п ) від 06.09.2005 } 
 
     8.  Міністерству  охорони  здоров'я,   Міністерству   освіти, 
Міністерству у справах молоді і  спорту,  Уряду  Республіки  Крим, 
обласним,  Київській   та   Севастопольській   міським   державним 
адміністраціям разом з регіональними і  галузевими  профспілковими 
об'єднаннями та Дитячим фондом щороку організовувати  оздоровлення 
дітей-сиріт  і  дітей,  позбавлених  батьківського  піклування,  у 
дитячих санаторіях, оздоровчих і спортивних таборах. 
     9. Міністерству охорони здоров'я: 

     забезпечувати   медичне   обслуговування   (у   тому    числі 
стоматологами-ортопедами)   дітей-сиріт   і   дітей,   позбавлених 
батьківського піклування; 

     двічі на рік проводити  медичні  огляди  всіх  дітей-сиріт  і 
дітей,   позбавлених  батьківського  піклування,  у  разі  потреби 
брати їх на диспансерний  облік,  здійснювати  постійний  медичний 
нагляд за ними і своєчасне лікування; 

     забезпечити   пріоритетне    постачання    навчально-виховним 
закладам   необхідних   медикаментів,   медичної   апаратури    та 
обладнання, засобів корекції фізичного розвитку. 

     10.  З  метою  прилучення  дітей-сиріт  і  дітей, позбавлених 
батьківського  піклування,  до  надбань  українського  і світового 
мистецтва,   формування   і   розвитку   іх   творчих   здібностей 
Міністерству культури, Міністерству освіти разом з Дитячим фондом, 
Федерацією  професійних  спілок,  творчими спілками,  систематично 
проводити  у  дитячих  будинках,  школах-інтернатах,   професійних 
начально-виховних закладах театральні вистави,  концерти, виставки 
образотворчого  та  інших  видів  мистецтва,  творчі  зустрічі   з 
літераторами     та     митцями.    Систематично    організовувати 
конкурси-огляди молодих талантів з метою відбору  найобдарованіших 
дітей  для  навчання  у  спеціальних мистецьких закладах і дитячих 
школах естетичного виховання. 

     Рекомендувати творчим спілкам, іншим громадським організаціям 
та    об'єднанням    безплатно    передавати    у     користування 
навчально-виховним  закладам  для дітей-сиріт і дітей, позбавлених 
батьківського   піклування,  художню,  нотну  та  іншу  спеціальну 
літературу, твори мистецтва, музичні записи тощо. 

     Діти-сироти  і  діти,  позбавлені   батьківського піклування, 
звільняються від сплати за навчання  у  державних  дитячо-юнацьких 
спортивних  школах,  дитячих  школах  естетичного   виховання   та 
гуртках,  студіях  і  секціях  при  дошкільних,   позашкільних   і 
культурно-освітніх   закладах   незалежно    від    їх    відомчої 
підпорядкованості. 

     11.   Передбачити   для   дітей-сиріт  і  дітей,  позбавлених 
батьківського   піклування,   що  виховуються,  або  навчаються  у 
навчально-виховних та навчальних закладах, єдиний квиток, який дає 
право на безплатне  відвідування  кінотеатрів,  виставок,  музеїв, 
спортивних  споруд,  безплатний  проїзд  у  громадському  міському 
(приміському) транспорті (крім таксі). 

     Міністерству освіти за погодженням з Міністерстовм  культури, 
Міністерством у справах молоді і спорту, Міністерством транспорту, 
Державним комітетом по житлово-комунальному господарству розробити 
та затвердити відповідну інструкцію на зразок єдиного квитка. 

     У  разі  запровадження  автоматизованої системи обліку оплати 
проїзду  реалізація  права  на  безплатний  проїзд  у громадському 
міському   (приміському)   пасажирському  транспорті  здійснюється 
шляхом  реєстрації  електронного  квитка в автоматизованій системі 
обліку  оплати  проїзду.  {  Пункт  11  доповнено абзацом згідно з
Постановою КМ N 812 ( 812-2017-п ) від 25.10.2017 }

     12.   Установити,   що   діти-сироти   і   діти,   позбавлені 
батьківського  піклування,  крім  тих,  що  перебувають під опікою 
(піклуванням), знаходяться на повному державному утриманні. 

     Міністерству освіти і Міністерству фінансів  разом  з  іншими 
заінтересованими міністерствами і відомствами: 

     у  місячний  термін  упорядкувати  та  затвердити   норми   і 
нормативи утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського 
піклування,   і   матеріального  забезпечення  навчально-виховного 
процесу; 

     враховуючи особливості утримання  дітей  у  будинках  дитини, 
дитячих  будинках,  школах-інтернатах  для  дітей-сиріт  і  дітей, 
позбавлених   батьківського   піклування,  передбачити  збільшення 
асигнувань  на  харчування  та  придбання  м'якого  інвентаря  для 
вихованців цих закладів  на  10  відсотків  порівняно  з  масовими 
навчально-виховними закладами. 

     Уряд Республіки Крим, обласні,  Київська  та  Севастопольська 
міські  державні  адміністрації   у   разі   необхідності   можуть 
збільшувати грошові й натуральні норми витрат на утримання  дітей- 
сиріт  і  дітей, позбавлених  батьківського  піклування. 

     13. Установити, що: 

     1)   дітям-сиротам   і   дітям,   позбавленим   батьківського 
піклування,  особам  з їх числа, а також учням та студентам, які в 
період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і 
перебували  на  повному  державному утриманні в закладах загальної 
середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, 
вищої  освіти,  при  вступі  на  навчання  до закладів професійної 
(професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти видається 
безоплатно  за  рахунок  коштів  тих закладів, які вони закінчили, 
комплект   нового   одягу   і   взуття  на  суму  не  менш  як  12 
неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян,  а  також грошова 
допомога  в  розмірі  не  менш  як 2,5 неоподатковуваного мінімуму 
доходів   громадян.   Учні   та   студенти   зазначеної  категорії 
зараховуються  на  повне державне утримання в навчальних закладах, 
до  яких  вони  вступили,  і  в період навчання до 23 років або до 
закінчення    відповідних   навчальних   закладів   забезпечуються 
безоплатно   продуктами   харчування,  одягом,  взуттям  і  м'яким 
інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку 
шкіл-інтернатів.  {  Абзац перший підпункту 1 пункту 13 в редакції
Постанови  КМ  N  723  (  723-2008-п ) від 20.08.2008; із змінами,
внесеними  згідно  з  Постановою  КМ  N  587  (  587-2021-п  ) від
09.06.2021 }

     Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, 
особам з їх числа, а також учням, студентам, які в період навчання 
у  віці  від  18  до  23 років залишилися без батьків (батьки яких 
померли/оголошені  померлими,  загинули  або пропали безвісти), до 
завершення  навчання  виплачується  щорічна допомога для придбання 
навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних 
стипендій,   які   їм   призначені.  Виплата  зазначеної  допомоги 
здійснюється  протягом  30  днів після початку навчального року за 
рахунок   коштів,   що   передбачаються   для  закладів  освіти  у 
відповідних  бюджетах.  {  Абзац  другий  підпункту 1 пункту 13 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 921 ( 921-2017-п ) від
06.12.2017  -  застосовується  з  1  вересня 2017 року; в редакції
Постанови КМ N 587 ( 587-2021-п ) від 09.06.2021 }

     У разі коли такий учень або студент є  прийомною  дитиною  чи 
дитиною-вихованцем дитячого будинку сімейного типу, він за вибором 
може  бути  зарахований  на  повне  державне  утримання  або  йому 
продовжується  виплата  соціальної  допомоги  як  дітям-сиротам  і 
дітям, позбавленим батьківського піклування;

{  Підпункт  1 пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою 
КМ  N  433  (  433-95-п ) від 16.06.95, N 1381 ( 1381-2003-п ) від 
30.08.2003,  N  868  (  868-2005-п  )  від  06.09.2005; в редакції 
Постанови КМ N 1061 ( 1061-2006-п ) від 01.08.2006 } 

     2)  абітурієнти  з  числа  дітей-сиріт  і  дітей, позбавлених 
батьківського  піклування,  та  особи  з  їх  числа приймаються до 
навчальних  закладів  поза  конкурсом;  {  Підпункт 2 пункту 13 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 723 ( 723-2008-п ) від
20.08.2008 }

     3)  учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених 
батьківського  піклування,  а також учням, студентам, які в період 
навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, щорічно 
надається матеріальна допомога за рахунок стипендіального фонду, а 
також  коштів,  передбачених  на  утримання зазначених закладів, у 
розмірі не менш як 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 
{  Підпункт 3 пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами
КМ  N  433  (  433-95-п ) від 16.06.95, N 1381 ( 1381-2003-п ) від
30.08.2003, N 723 ( 723-2008-п ) від 20.08.2008 }

     4)  учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених 
батьківського  піклування,  а також учням, студентам, які в період 
навчання  у  віці  від  18  до 23 років залишились без батьків, що 
навчалися   або  виховувалися  в  навчально-виховних  та  закладах 
фахової  передвищої  та  вищої  освіти  і  перебували  на  повному 
державному  утриманні,  при  їх  працевлаштуванні  видається одяг, 
взуття,  м'який  інвентар  і  обладнання  на  суму,  не менш як 40 
неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян, а також одноразова 
грошова   допомога  в  розмірі  шести  прожиткових  мінімумів.  За 
бажанням  випускникам  навчальних  закладів  може  бути  виплачена 
грошова  компенсація  у розмірі, необхідному для придбання одягу і 
взуття;  {  Підпункт  4  пункту  13 із змінами, внесеними згідно з
Постановами   КМ   N  433  (  433-95-п  )  від  16.06.95,  N  1381
(  1381-2003-п  )  від  30.08.2003,  N  868  (  868-2005-п  )  від
06.09.2005,   N  146   (  146-2008-п  )  від  05.03.2008,   N  723
( 723-2008-п ) від 20.08.2008 }

     5)  діти-сироти і діти, позбавлені  батьківського піклування, 
що  перебувають  під  опікою  (піклуванням),  на період навчання у 
закладі   загальної   середньої  освіти  забезпечуються  безплатно 
шкільною   і  спортивною  формами,  обідами,  у  закладах  фахової 
передвищої    та    вищої    освіти    і    закладах   професійної 
(професійно-технічної)   освіти   -  обідами  і  гуртожитком.  При 
працевлаштуванні   після   закінчення   навчального   закладу   їм 
виплачується   одноразова   грошова   допомога   в  розмірі  шести 
прожиткових  мінімумів, а також видається одяг і взуття на суму не 
менш  як  16  неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян.  За 
бажанням  випускникам  навчальних  закладів  може  бути  виплачена 
грошова  компенсація  у розмірі, необхідному для придбання одягу і 
взуття;  {  Підпункт  5  пункту  13 із змінами, внесеними згідно з
Постановами   КМ   N  433  (  433-95-п  )  від  16.06.95,  N  1381
(  1381-2003-п  )  від  30.08.2003,  N  868  (  868-2005-п  )  від
06.09.2005,   N   146   (  146-2008-п  )  від  05.03.2008,  N  587
( 587-2021-п ) від 09.06.2021 }

     6)    у    період    канікул   учням   закладів   професійної 
(професійно-технічної)    освіти,   студентам   закладів   фахової 
передвищої   та   вищої   освіти  з  числа  дітей-сиріт  і  дітей, 
позбавлених  батьківського  піклування,  виплачуються  (за нормами 
службових  відряджень)  добові за час перебування у дорозі (туди і 
назад)   та   вартість  проїзду  залізничним,  водним,  міжміським 
автомобільним   транспортом   до   закладів   чи  сімей,  де  вони 
виховувалися,   за  рахунок  асигнувань  на  утримання  навчальних 
закладів; 

     7)  учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти і 
студенти  закладів  фахової  передвищої  та вищої освіти - колишні 
вихованці  дитячих  будинків  і  шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і 
дітей, позбавлених батьківського піклування, під час своїх канікул 
можуть перебувати у зазначених закладах з безплатним проживанням і 
харчуванням; 

     8) зарахованим на повне державне утримання учням і  студентам 
з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, 
що не виїжджають до місць організованого відпочинку в дні канікул, 
а  також під час їх хвороби видається готівка в межах установленої 
грошової норми на харчування з урахуванням торговельної націнки; 

     9)  діти-сироти і діти, позбавлені  батьківського піклування, 
у тому числі ті, що перебувають під  опікою  (піклуванням),  після 
закінчення     (припинення)     перебування      у      державному 
навчально-виховному    закладі,    навчання     у     професійному 
навчально-виховному, закладі фахової передвищої та вищої освіти, а 
також  молодь  цієї категорії після проходження строкової служби в 
Збройних  Силах  України  забезпечуються позачергово впорядкованим 
житлом.

{  Пункт  13  із змінами, внесеними згідно з Постановою  КМ  N 587 
( 587-2021-п ) від 09.06.2021 } 

     14.  Дітям-сиротам   і   дітям,   позбавленим   батьківського 
піклування,  після досягнення ними 18-річного віку  незалежно  від 
форми  влаштування  виплачується  одноразова  грошова  допомога  у 
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{  Пункт  14  в  редакції  Постанови  КМ  N 868 ( 868-2005-п ) від 
06.09.2005 } 

     {  Пункт  15  втратив чинність на підставі Постанови КМ N 433 
( 433-95-п ) від 16.06.95 } 

     16.  Міністерству  освіти,  Міністерству  охорони   здоров'я, 
Міністерству  соціального  захисту  населення  разом  з  Академією 
педагогічних наук: 

     сформувати у 1994-1995 роках державний і  регіональний  банки 
даних   про   дітей-сиріт   і   дітей,  позбавлених  батьківського 
піклування; 

     розробити до 1997 року в межах асигнувань, що виділяються  на 
наукові дослідження,  наукові  методологічні  основи,  принципи  і 
форми виховання, навчання і  соціальної  адаптації  дітей-сиріт  і 
дітей,    позбавлених    батьківського    піклування,   в   умовах 
навчально-виховного закладу. 

     Міністерству  освіти,  Академії  педагогічних  наук  під  час 
розроблення    концепції    педагогічної    освіти     передбачити 
програмно-методичне  забезпечення  підготовки   спеціалістів   для 
державних   і   недержавних  закладів  для  дітей-сиріт  і  дітей, 
позбавлених батьківського піклування. 

     17. Рекомендувати Державній телерадіомовній  компанії,  іншим 
засобам масової інформації постійно привертати увагу громадськості 
до проблем сирітства через тематичні передачі, інтерв'ю, бесіди по 
телебаченню, радіо та у пресі. 

     18. Визначити такими, що втратили чинність: 

     постанову ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР  від  15 
лютого 1985 р. N 67 "Про заходи по поліпшенню виховання,  навчання 
і матеріального забезпечення дітей-сиріт і  дітей  які  залишилися 
без піклування батьків, у будинках  дитини,  дитячих  будинках  та 
школах-інтернатах"; 

     постанову ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР  від  25 
серпня  1987  р.  N  289 ( 289-87-п ) "Про організацію виконання в 
республіці  постанови  ЦК  КПРС  і Ради Міністрів СРСР по усуненню 
серйозних  недоліків  у  роботі  з  дітьми-сиротами  і дітьми, які 
залишилися  без  піклування  батьків,  докорінному  поліпшенню  їх 
виховання, навчання і матеріального забезпечення"; 

     розпорядження  Ради  Міністрів УРСР від 30 січня 1988 р. N 51 
( 51-88-р ); 

     абзац другий підпункту 5 пункту 13 постанови  Ради  Міністрів 
УРСР від 5 жовтня 1988  р.  N  318  "Про  створення  в  республіці 
дитячих будинків сімейного типу" (ЗП УРСР, 1988 р., N 11, ст. 45); 

     розпорядження  Ради Міністрів УРСР від 24 лютого 1989 р. N 75 
( 75-89-р ); 

     постанову  Ради  Міністрів  УРСР  від  9  січня  1991  р. N 8 
(  8-91-п  )  "Про  поліпшення умов життя дітей-сиріт і дітей, які 
залишилися без піклування батьків" (ЗП УРСР, 1991 р., N 1, ст. 5). 
 

       Виконуючий обов'язки 
     Прем'єр-міністра України                      Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ 

               Міністр 
     Кабінету Міністрів України                       І. ДОЦЕНКО 

     Інд.28 

     ( Додаток  N  1  виключено  на  підставі  Постанови  КМ N 868 
( 868-2005-п ) від 06.09.2005 ) 

     ( Додаток  N  2  виключено  на  підставі  Постанови  КМ N 868 
( 868-2005-п ) від 06.09.2005 ) 
 

     ( Додаток  N  3  виключено  на  підставі  Постанови  КМ N 868 
( 868-2005-п ) від 06.09.2005 ) 
 

     ( Додаток  N  4  виключено  на  підставі  Постанови  КМ N 868 
( 868-2005-п ) від 06.09.2005 ) 

Допомога дитині померлого годувальника

Осиротіла дитина отримає допомогу у зв’язку з втратою годувальника незалежно від того, який стаж був у тата чи мами

     Для посилення соціального захисту дітей, які втратили годувальника, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника» від 07.02.2017 № 1836-VIII. А постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 611 врегульовано питання призначення державної соціальної допомоги дітям померлого годувальника, який за життя не набув права на пенсію.

    Зокрема, внесені такі зміни до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”:

розширено коло осіб, що мають право на державну соціальну допомогу, дітьми віком до 18 років (тих, хто навчається - 23 років) у разі смерті одного з батьків, що не набув права на пенсію;

визначено умови та період на який призначається державна соціальна допомога;

встановлено розмір такої допомоги на кожну дитину незалежно від доходу сім’ї.

     Зміни передбачають, що в разі смерті годувальника його діти зможуть отримувати державну соціальну допомогу незалежно від страхового стажу, набутого померлим на дату смерті, як це було раніше. Таку допомогу призначають у разі відсутності права на отримання пенсії по втраті годувальника. Допомога дитині померлого годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду допомоги надійшло не пізніше як за 12 місяців з дня смерті годувальника (в інших випадках – з дня подачі документів).

     Державна соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається до досягнення дитиною 18 років. Дітям померлого годувальника, які навчаються за денною формою навчання у школах, професійно-технічних і вищих навчальних закладах (у тому числі в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), державна соціальна допомога призначається до закінчення ними навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення 23 років, а дітям-сиротам – до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

     Розмір державної соціальної допомоги встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

на одну дитину померлого годувальника – 100 відсотків (1373 грн);

на двох дітей – 120 відсотків (1647,60 грн);

на трьох і більше дітей – 150 відсотків (2059,50 грн).

Для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:

- заява за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 21.04.2015 №441;

- декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 22.07.2003 № 204 (зі змінами);

- копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною);

- копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне проживання (при необхідності);

- довідка про склад сім’ї, виданої уповноваженим органом за місцем постійного проживання особи, в тому числі органом місцевого самоврядування;

- свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається соціальна допомога;

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків особи, якій призначається допомога, та померлого годувальника (якщо особа, яка звернулась із заявою, має такі документи);

- копії документів, що засвідчують родинні зв’язки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);

- свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

- довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що діти навчаються за денною формою навчання;

- рахунок в установі уповноваженого банку.

     Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.