Притча про майстра
Якось увечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, флейта і контрабас. І виникла між ними суперечка: хто краще грає. Кожен інструмент почав виводити свою мелодію, показуючи свою майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. І чим більше кожен старався, то незрозумілою і потворною ставала мелодія. Ось з'явилася людина і помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: «Друзі, мелодія-це одне ціле. Нехай кожен прислухається до іншого, і ви побачите, що вийде ». Людина знову змахнула рукою, і рухала боязко, а потім все краще зазвучала мелодія, в якій було чути печаль скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, унікальність сопілки, величність контрабаса. Інструменти грали, із захопленням слідкуючи за чарівними помахами рук людини. А мелодія все звучала і звучала, поєднуючи виконавців і слухачів в одне ціле. Як важливо, щоб оркестром хтось диригував!
Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об'єднані однією метою і спрямовані єдиною волею в єдиному пориві ...