DobraPorada - Пізнай себе!

Mon, 03 Feb 2025 02:48:00 +0000

Пройди анонімне анкетування на визначення стану речей в навчальному закладі стосовно булінгу

https://я-психолог.укр/cpanel/link_qnaire?l=YhlFdijL1irQhpf

Wed, 11 Dec 2024 12:47:00 +0000

Психологічна техніка "Безпечне місце": методи активної уяви та арт-терапії

Вправа допомагає знизити тривожність, відновити відчуття комфорту і безпеки.

Рекомендований час виконання: 30-60 хвилин.

Матеріали: папір, кольорові олівці, фарби, пензлики.

Якщо вправа викликає негативні відчуття, травматичні спогади, які ви не можете опрацювати самостійно - припиніть проходження тесту та переключіть увагу на щось, що буде для вас опорним на даний момент.

Хід роботи

І. Метод активної уяви

Якщо ви робите вправу самостійно без психолога, знайдіть для себе місце, де вас ніхто не потурбує. Сядьте зручно, відчуйте спиною опору. Перед тим, як перейти до активної уяви бажано зробити дихальні вправи. Рекомендовано виконувати вправу із заплющеними очима.

Вашим місцем безпеки та сили (реально існуючим чи вигаданим) може бути сад, берег моря, затишна кімната тощо.

Згадайте різні місця, перебуваючи в яких ви почували себе комфортно і безпечно. Якщо ви не можете згадати жодне з таких місць або наразі воно не є ресурсним, спробуйте уявити найкомфортніше на даний момент місце. Можна поєднувати в уяві ознаки реального і вигаданого місць.

Уявіть двері (браму), що відкривають ваш безпечний простір. У вас є усі необхідні ключі/паролі, щоб потрапити туди, де вам було б добре. Зайдіть до вашого комфортного місця.

Огляньте ваше місце сили. Які кольори там переважають, яка атмосфера панує? Наповніть простір деталями: уявляйте ті предмети та сенсорні характеристики (запахи, звуки), які для вас приємні та допоможуть краще відчути безпеку та комфорт.

Спробуйте відчути тілесний відгук, емоції (розслаблення, спокій тощо) у вашому місці сили. Де почуття комфорту, затишку, сили тощо живуть у вашому тілі? Прикладіть руки туди, де зосереджені зараз ваші приємні відчуття.

Побудьте у вашому безпечному місці скільки, скільки вам захочеться. Коли будете готові, виходьте із уявного простору. Зачиняйте двері (браму), що ведуть туди. У вас є усі ключі/паролі, при потребі ви зможете повернутися у цей простір.

ІІ. Арт-терапія

Намалюйте безпечне місце, яке постало у вашій уяві.

Зверніть увагу на додаткові деталі: можливо у вашому просторі були особливі предмети, які давали вам відчуття затишку, спокою, сили. Намалюйте ці предмети, якщо такі є.

ІІІ. Вербалізація та саморефлексія

Запишіть у стовпчик список візуальних ознак безпечного місця, яке ви зобразили. Навпроти кожної із візуальних ознак напишіть, чим саме цей предмет/явище у вашому безпечному просторі був цінним, які відчуття, емоції дарував.

Що із описаного уже існує у вашому реальному просторі, а що ви могли б додати? Як з уявного безпечного простору "перенести" щось в реальний світ (букет квітів, свічки, затишний плед тощо). Віднайдіть якусь особливу пам'ятну річ або придбайте щось, що в уяві було цінним для вас і може слугувати символом безпеки та комфорту.

В яких ситуаціях уявляння безпечного місця може бути для вас помічним? Чи зможете ви хоча б на кілька хвилин уявити його собі, знаходячись серед людей, та на більш тривалий час, коли перебуваєте на самоті?

Запишіть послідовність дій, які допоможуть вам внутрішньо відвідувати таке безпечне місце в майбутньому. Наприклад:

глибоко видихнути (зробити якусь дихальну вправу)

проговорити вербальну установку накшталт «Я відкриваю двері внутрішньої кімнати (саду, замку тощо) і опиняюся у своєму безпечному та комфортному місці...» тощо

В подальшому ви можете з допомогою уяви повертатися у своє місце сили. Можна повісити малюнок на стіну або сфотографувати, щоб мати можливість споглядати його, коли буде потреба.

Джерело: А. Копитін "Методи арт-терапії в подоланні наслідків травматичного стресу"

Модифікація вправи: Анна Паливода, аналітично орієнтована психологиня.

Fri, 15 Mar 2024 21:21:00 +0000

ТИСНИ ТА ДІЗНАВАЙСЯ ---------------- > ЯКА ПРОФЕСІЯ ТОБІ ПІДХОДИТЬ

Проєктивна методика «Дерево»

Thu, 25 Jan 2024 18:59:00 +0000

На цьому дереві живе спільнота лісових чоловічків, кожен з яких має свій настрій, займається своєю улюбленою справою та займає відповідне положення на дереві. обведыть на своєму аркуші червоним кольором того чоловічка, з яким ви ототожнюєте себе зараз, та зеленим – яким би вам хотілося бути.

При інтерпретації результатів варто звернути увагу не лише на те, яких саме чоловічків ви обрали, а також те, чи є між реальним і бажаним зображеннями розходження. Це свідчить про те, наскільки комфортно ви себе почуваєте, перебуваючи у певному психологічному стані.

За допомогою цього простого і водночас інформативного тесту можна з'ясувати свій психологічний стан, рівень самооцінки та виявити причини проблем у спілкуванні з однолітками та дорослими.

Інтерпретація

№ 1, 3, 6, 7 характеризує установку на подолання труднощів та перешкод, частіше працьовиті, успішно проходять період адаптації, що не втрачають позитивного емоційного настрою, мотивовані на досягнення результатів;

№ 2, 19, 17, 18, 11, 12, – товариськість, доброзичлива підтримка, частіше мотивовані на спілкування, або – висока потреба в друзях, спілкуванні; важко переживають втрату дружніх відносин;

№ 16 – потреба в підтримці дорослих (батьків і вчителів), відчуває себе комфортно тільки коли в «полі зору» дорослих, мотивований на успіх за умови надання допомоги ззовні, частіше – роль того, ким керують, іноді нестійкість становища в колективі;

№ 4 – стійкість положення, відкритість, мотивований на успіх, не долаючи труднощів, високих навчальних результатів досягає рідко, необхідна підтримка в мотивації навчання і міжособистісних відносинах;

№ 5 – стомлюваність, загальна слабкість, невеликий запас сил, астенічність, потребує допомоги і підтримки;

№ 9 – мотивація на розваги, але успішно проходить період адаптації, вимагає постійного контролю (може пропускати уроки, хитрувати), завжди – позитивний;

№ 13, 21 – відособленість, замкнутість, тривожність, іноді – агресивність, частіше – дезадаптація, потребує допомоги та підтримки;

№ 8 – відособленість від навчального процесу, втеча у себе, частіше відкинутий колективом; дезадаптація, потребує постійного психологічного супроводу;

№ 10 – комфортний стан, мотивація на успіх, частіше – порушення уваги, неуважність, забудькуватість, бажання будь – яким способом бути в центрі уваги, нормальна адаптація;

№ 15 – комфортний стан, успішна адаптація, частіше – високий інтелектуальний рівень, нормальна соціалізація, хороші організатори, позитивне ставлення до світу;

№ 14 – кризовий стан, «падіння у прірву», високий ступінь дезадаптації, потребує правильного спостереження, постійного психологічного супроводу;

№ 20 – завищена самооцінка, претендує на лідерство за всяку ціну, іноді можлива дезадаптація

ПРОЕКТИВНА МАЛЮНКОВА МЕТОДИКА «АЙСБЕРГ»

Thu, 25 Jan 2024 18:55:00 +0000

Автор методики: Юлія Святенко (психолог, кандидат психологічних наук)
Мета даного інструменту:
– діагностика емоційного стану дитини;
– виявлення заблокованих почуттів та емоцій;
– діагностика тривожності, агресії та аутоагресії;
– робота з психосоматикою.

Проводити методику можна з дітьми віком від 5 років.
Проективна методика «Айсберг» дозволяє отримати інформацію про
емоційний стан дитини, інтенсивність та характер емоційних переживань, її
спроможність виражати емоції та почуття.

Методику можна використовувати як самостійний діагностичний інструмент,
який дозволяє проводити достатньо глибоку діагностичну роботу, а також
поєднувати з іншими методиками.

Процедура діагностики: Як і інші проективні методи, методика «Айсберг»
проводиться індивідуально. Запропонуйте дитині листок А4 з зображенням
Айсбергу та набір кольорових олівців чи фломастерів.

Інструкція: «Розфарбуй Айсберг різними кольорами. Айсберг – це всі емоції
та почуття які в тебе є. На верхівці знаходяться емоції та почуття які ти
проявляєш, які бачать оточуючі (вдома чи у школі). Під водою – які ти
приховуєш, не хочеш показувати.

Після того, як дитина розфарбувала Айсберг, можна попросити озвучити та
підписати емоції які зображені на малюнку та поставити наступні запитання:

- Розкажи про емоції які ти зобразила на вершині Айсбергу.
- Хто їх бачить, відчуває?
- Де ти їх проявляєш?
- Розкажи про емоції, які знаходяться під водою?
- Коли ти відчуваєш ці емоції, в яких ситуаціях
- З ким або з чим пов’язано кожне з цих почуттів?\
- Чому ти не проявляєш /не можеш проявити ці емоції та почуття?
- Коли ти відчуваєш агресію /тривогу/ злість та ін., але не можеш їх
  проявляти, що ти робиш, як справляєшся з емоціями?

Інтерпретація малюнку.
Айсберг – відображає актуальний емоційний стан дитини. При інтерпретації
малюнку ми звертаємо увагу на наступні моменти:

- Кольорову гамму. Чи відповідають кольори емоціям та почуттям
  (наприклад, щастя, не може бути чорного кольору). Значення кольорів
  можемо інтерпретувати за кольоровим тестом М. Люшера.
- Розмір намальованих емоцій.
- Емоції та почуття, які дитина зображує під водою – це ті почуття, які
  вона блокує, витісняє, що може призвести до аутоагресії та
  психосоматичних проявів).

Fri, 21 Apr 2023 03:44:00 +0000

Проективна методика “Людина під дощем”

Методика «Людина під дощем» допомагає визначити силу характеру людини, її здатність долати несприятливі ситуації, протистояти їм. Як людина справляється з труднощами, які захисні механізми застосовує? Наскільки вона стійка до стресів?

Методика проведення
На аркуші паперу пропонується намалювати людину, а потім, на іншому такому ж аркуші – людину під дощем. Зіставлення двох малюнків дозволяє визначити, як людина реагує на стресові, несприятливі ситуації, що вона відчуває коли настають труднощі.

Інтерпретація

При інтерпретації слід спиратися на методику «Людина».

При інтерпретації слід оцінити спочатку загальне враження від малюнку: атмосферу зображеного пейзажу, настрій персонажа. Тільки після цього можна перейти до аналізу специфічних деталей з точки зору логіки інтерпретації.

У малюнку «Людина під дощем» у порівнянні з малюнком «Людина», як правило, виявляються відмінності. Важливо подивитися, що змінилося. Так, наприклад, якщо на другому малюнку людина зображена як така, що іде, це може бути пов’язано зі звичкою йти від важких життєвих ситуацій, уникати неприємностей.

Якщо на другому малюнку людина зміщена у верхню частину аркуша, можна припустити схильність до відходу від дійсності, до втрати опори під ногами, а також наявність захисних механізмів за типом фантазування, надмірного оптимізму, який часто вже не виправданий.

Положення фігури в профіль або спиною вказує на прагнення відмовитися від світу, на тенденцію до самозахисту.

Зображення, поміщене внизу листа, може свідчити про наявність депресивних тенденцій, почуття незахищеності.

Зображення, зміщене вліво, можливо, пов’язане з наявністю імпульсивності в поведінці, орієнтацією на минуле, у ряді випадків із залежністю від матері.

Зображення, зміщене вправо, вказує на наявність орієнтації на оточення і, можливо, залежність від батька.

Якщо малюнок розташований переважно у верхній частині аркуша, це може означати, що у людини висока самооцінка, вона незадоволена своїм становищем у суспільстві, їй не вистачає визнання. Якщо при розташуванні у верхній частині аркуша фігура дуже маленька, то людина вважає себе свого роду невизнаним генієм.

Якщо малюнок розташовується здебільшого в нижній частині аркуша, то у його автора може бути низька самооцінка, невпевненість у собі, пригніченість, нерішучість, страхи, пов’язані з самопред’явленням, незацікавленість у своєму становищі в суспільстві.

Положення малюнка по горизонтальній осі (ліво-право): якщо малюнок розташований більше в лівій частині, то людина спирається на минулий досвід, схильна до самоаналізу, нерішуча в діях, пасивна; якщо більша частина малюнку розташовується в правій частині аркушу, то перед нами людина дії, яка реалізує задумане, активна і енергійна.

Трансформація фігури

Збільшення розміру фігури іноді зустрічається у підлітків, яких неприємності мобілізують, роблять сильнішими та впевненими.

Зменшення фігури має місце тоді, коли досліджуваний потребує захисту і заступництва, прагне перенести відповідальність за власне життя на інших. Хлопці, які малюють маленькі фігурки, зазвичай соромляться проявляти свої почуття і мають тенденцію до стриманості і деякої загальмованості при взаємодії з людьми. Вони схильні до депресивних станів в результаті стресу.

Зображення людини протилежної статі може вказувати на певний тип реагування в складній ситуації – «включення» поведінкових програм, запозичених у конкретних людей з найближчого оточення (мам, бабусь).

Функція одягу – «формування захисту від стихії». Достаток одягу вказує на потребу додаткового захисту. Відсутність одягу пов’язана з ігноруванням певних стереотипів поведінки, імпульсивністю реагування.

Напрямок фігури людини

У проективній методиці «Людина під дощем» є важливим, як зображена фігура людини: повернена вліво – увага зосереджена на собі, своїх думках, переживаннях у минулому; повернена вправо – автор малюнку спрямований у майбутнє, активний; зображена так, що видно потилицю, зображена спиною – прояв замкнутості, відхід від вирішення конфліктів.
Якщо людина зображена як така, що біжить, автор малюнку хоче втекти від проблем. Крокуюча людина означає гарну адаптацію. Якщо людина на малюнку стоїть нестійко, це може означати напругу, відсутність стрижня, рівноваги.

Фігура з паличок вказує на негативізм, опір методиці. Надмірно дитячі, ігрові малюнки говорять про потребу у схваленні. Малюнки-шаржі означають бажання уникнути оціночних суджень на свою адресу, переживання неповноцінності, ворожості.

Засоби захисту від дощу

Парасолька, головний убір, плащ і т.д. – це символи захисних механізмів, способів справлятися з неприємностями.
Парасолька являє собою символічне зображення психічного захисту від неприємних зовнішніх впливів. З погляду трактування образів парасолька може розглядатися як відображення зв’язку з матір’ю і батьком, які символічно представлені в образі парасольки: купол – материнське начало, а ручка – батьківське. Парасолька може захищати або не захищати від негоди, обмежувати поле зору персонажу. Так, наприклад, величезна парасолька-гриб може свідчити про сильну залежність від матері, яка вирішує всі складні ситуації за досліджуваного. Розмір і розташування парасольки по відношенню до фігури людини вказують на інтенсивність дії механізмів психічної захисту.
Дуже велика парасолька означає співзалежність з батьками, бажання у важкій ситуації отримати підтримку від авторитетних осіб. Відсутність капелюха, парасольки та інших засобів захисту говорить про погану адаптованість і потребу в захисті.

Атрибути дощу

Дощ – перешкода, небажаний вплив, що спонукає людину закритися, сховатися. Характер його зображення пов’язаний з тим, як людиною сприймається важка ситуація: рідкісні краплі – як тимчасова, перепона; важкі, зафарбовані краплі або лінії – важка, постійна.

Необхідно визначити, звідки дощ «приходить» (справа або зліва від людини) і яка частина фігури піддається впливу більшою мірою.

За лініями, якими зображений дощ, можна дізнатися про ставлення автора малюнку до навколишнього середовища. Врівноважені, однакові штрихи, в один бік кажуть про збалансоване довкілля. Безладні штрихи – навколишнє середовище тривожне, нестабільне. Вертикальні штрихи говорять про впертість, рішучість. Короткі, нерівні штрихи по всьому полю і відсутність всіх захистів вказують на тривогу і сприйняття навколишнього середовища як ворожого.

Хмари є символом очікування неприємностей. Важливо звертати увагу на кількість хмар, їх щільність, розмір, розташування. У депресивному стані зображуються важкі грозові хмари, що займають все небо.

Калюжі, бруд символічно відображають наслідки тривожної ситуації, ті переживання, які залишаються після «дощу». Слід звернути увагу на манеру зображення калюж (форму, глибину, бризки). Важливо відзначити, як розташовані калюжі щодо фігури людини (чи знаходяться вони перед або за фігурою, оточують людину з усіх боків або вона сама стоїть в калюжі).

Калюжі символізують невирішені проблеми. Потрібно звернути увагу на те чи ліворуч або праворуч від персонажа знаходяться калюжі: якщо ліворуч, значить, людина бачить проблеми в минулому, якщо праворуч – передбачає їх у майбутньому. Якщо людина стоїть в калюжі, це може означати незадоволеність, втрату орієнтирів.

Додаткові деталі

Всі додаткові деталі (будинки, дерева, лавки, машини) або предмети, які людина тримає в руках (сумочка, квіти, книги), розглядаються як відображення потреби в додатковій зовнішній опорі, у підтримці, у прагненні уникнути вирішення проблем шляхом переключення і заміщення діяльності.

Більш повна розшифровка деталей ґрунтується на символічному значенні представлених образів. Наприклад, блискавка може символізувати початок нового циклу в розвитку і драматичні зміни в житті людини.

Веселка, що нерідко виникає після грози, передвіщає появу сонця, символізує мрію про нездійсненне прагнення до досконалості.
Додаткові предмети, зображені на малюнку (ліхтар, сонце і т.д.), зазвичай символізують значущих людей для автора малюнку.

Тенденції

Ознаки емоційної холодності – схематична фігура; особа частково або повністю не промальована.

Ознаки імпульсивності – багато рухів біля фігури; скуйовджене волосся; неузгодженість спрямованості тіла, рук і ніг; недостатність одягу.

Ознаки конфлікту сім’ї – обмеження простору для фігури; явна невідповідність якості малюнку іншим; на обличчі промальовані явно позитивні емоції.

Ознаки інфантильності – людина в казковому або святковому одязі; на обличчі вираз захвату; біля фігури відсутня шия; малюнок перемістився вгору; зменшення віку людини.

Спотворення і пропуск деталей. Відсутність істотних деталей може вказувати на область конфлікту і бути наслідком витіснення захисного механізму психіки. Так, наприклад, відсутність парасольки в малюнку може свідчити про заперечення підтримки з боку батьків у важкій ситуації.

Порівнюючи два малюнки із серії, зверніть увагу на такі характерні зміни:

* Як змінюється колір (колір фону, колір людини, в який колір пофарбовані дощові краплі);
* Чи змінюється стать людини від малюнку до малюнку? Якщо так, то це вкаже нам на спосіб реагування – за «жіночим» або «чоловічим» типом зустрічає людина труднощі;
* Чи змінюється вік людини? Чи відповідає приблизний вік людини віку самого художника? Регрес в дитинство – людина зображена на малюнку, молодша за автора. Якщо на малюнку старша за автора людина – це розповість про те, кого зі старших родичів схильна наслідувати дитина, вирішуючи свої проблеми.
* Чи змінюється розмір фігури? Дуже мініатюрна фігура на другому малюнку говорить про низьку стресостійкість, можливо про низьку самооцінку. Дуже велика фігура свідчить про активну життєву позицію, агресивність.

Mon, 28 Nov 2022 06:40:00 +0000

СХОДИНКИ – ДІАГНОСТИКА САМООЦІНКИ

Ціль: виявлення системи уявлень дитини про те, як вона оцінює себе сама, як, на її думку, її оцінюють інші люди і як співвідносяться ці уявлення між собою.

Матеріали та обладнання: намальовані сходинки, фігурка чоловічка, аркуш паперу, олівець (ручка).

Процедура дослідження: Методика проводиться індивідуально. Процедура дослідження – бесіда з дитиною з використанням певної шкали оцінок, на якій вона сам поміщає себе і імовірно визначає те місце, куди її поставлять інші люди.

Інструкція: «Якщо всіх дітей розставити на цих сходинках, то на трьох верхніх сходинках опиняться хороші діти: розумні, добрі, сильні, слухняні – чим вище, тим кращі (показати сходинку: «хороші», «дуже хороші», «найкращі») . А на трьох нижніх сходинках опиняться погані діти – чим нижче, тим гірші («погані», «дуже погані», «найгірші»). На середній сходинці діти не погані і не хороші. Покажи, на яку сходинку ти поставиш себе. Поясни чому?»

Після відповіді дитини, її запитують: «Ти такий насправді чи хотів би бути таким? Познач, який ти насправді і яким хотів би бути». «Покажи, на яку сходинку тебе поставила б мама».

Використовується стандартний набір характеристик: «хороший – поганий», «добрий – злий», «розумний – дурний», «сильний – слабкий», «сміливий – боягузливий», «найстаранніший – найнедбаліший». Кількість характеристик можна скоротити. У процесі обстеження необхідно враховувати, як дитина виконує завдання: вагається, роздумує, аргументує свій вибір. Якщо дитина не дає жодних пояснень, їй слід задати уточнюючі запитання: «Чому ти себе сюди поставив? Ти завжди такий? »І т.д.

Аналіз результатів
Перш за все, звертають увагу, на яку сходинку дитина сама себе поставила. Вважається нормою, якщо діти дошкільного віку ставлять себе на сходинку «дуже хороші» і навіть «найкращі» діти. У будь-якому випадку це повинні бути верхні сходинки, оскільки положення на будь-якій з нижніх сходинок (а вже тим більше на найнижчій) говорить не про адекватну оцінку, але про негативне ставлення до себе, невпевненість у власних силах. Це дуже серйозне порушення структури особистості, яке може привести до депресій, неврозів у дітей. Як правило, це пов’язано з холодним ставленням до дітей, відкиданням або суворим, авторитарним вихованням, при якому знецінюється сама дитина, яка приходить до висновку, що її люблять тільки тоді, коли вона добре поводиться. А так як діти не можуть бути хорошими постійно і вже тим більше не можуть відповідати всім очікуванням дорослих, виконувати всі їхні вимоги, то, природно, діти в цих умовах починають сумніватися в собі, у своїх силах і в любові до них батьків. Також невпевнені в собі і в батьківській любові діти, якими взагалі не займаються удома.

Саме про ставлення батьків до дитини і їхні очікування говорять відповіді на запитання про те, куди їх поставлять дорослі – тато, мама, вихователька. Для нормального, комфортного самовідчуття, яке пов’язано з появою почуття захищеності, важливо, щоб хтось із дорослих поставив дитину на найвищу сходинку. В ідеалі, сама дитина може поставити себе на другу сходинку зверху, а мама (або хтось інший з рідних) ставить її на найвищу сходинку.

Кілька прикладів виконання завдання і тип самооцінки, який вони демонструють:

Не роздумуючи, дитина ставить себе на найвищу сходинку; вважає, що мама оцінює її так само; аргументуючи свій вибір, посилається на думку дорослого: «Я хороший. Хороший і все, це мама так сказала». Неадекватно завищена самооцінка.
Після деяких роздумів та вагань ставить себе на найвищу сходинку, пояснюючи свої дії, називає якісь свої недоліки і промахи, але пояснює їх зовнішніми, незалежними від нього, причинами, вважає, що оцінка дорослих в деяких випадках може бути дещо нижчою її власної: «Я, звичайно, хороший, але іноді лінуюся. Мама каже, що я неакуратний». Завищена самооцінка.
Обміркувавши завдання, ставить себе на 2-у або 3-ю сходинку, пояснює свої дії, посилаючись на реальні ситуації і досягнення, вважає, що оцінка дорослого така ж або трохи нижча. Адекватна самооцінка.
Ставить себе на нижні сходинки, свій вибір не пояснює, а посилається на думку дорослого: «Мама так сказала». Занижена самооцінка.
Якщо дитина ставить себе на середню сходинку, інколи це може говорити про те, що вона або не зрозуміла завдання, або не хоче його виконувати.
Діти з заниженою самооцінкою через високу тривожність і невпевненість в собі часто відмовляються виконувати завдання, на всі запитання відповідають: «Не знаю».
Діти із затримкою розвитку не розуміють і не приймають це завдання, діють навмання.

Зверніть увагу!

Неадекватно завищена самооцінка властива дітям, якщо вони не бачать своїх помилок, не можуть правильно оцінити себе, свої вчинки і дії.
Самооцінка дітей стає вже більш реалістичною, якщо у звичних ситуаціях і звичних видах діяльності наближається до адекватної. У незнайомій ситуації і незвичних видах діяльності їх самооцінка завищена.
Занижена самооцінка у дітей розглядається як відхилення у розвитку особистості.

Mon, 28 Nov 2022 06:02:00 +0000

ДІАГНОСТИЧНО-ТЕРАПЕВТИЧНА ВПРАВА «СТІНА»

«Уявіть, що ви знаходитесь у просторій місцевості по середині якої стоїть велика стіна. Настільки велика, що не видно її ні кінця ні краю, ні праворуч, ні ліворуч, ні вгору. А вам конче необхідно потрапити на інший бік. Що ви будете робити?».

Назвіть не менше 5 варіантів того, яким чином можна опинитись на іншому боці.

Різноманітність відповідей вказує на широту мислення і вміння мислити різнопланово, шукаючи виходи з проблемних ситуацій.

Існує 5 основних груп способів вирішення поставленого питання.

1. Пошук (обійти, лізти вгору, рити тунель, перелетіти і т.д.)
2. Напад на стіну (йти напролом, довбати, бити і т.д.)
3. Уникнення (піти подумати, відкласти на потім, взагалі відмовитись йти на інший бік і т. д.)
4. Чари (використати чарівну паличку, чарівне зілля і т.д.)
5. Попросити допомоги у друзів чи інших людей.

Саме останній спосіб в нашій культурі часто витісняється, тому навичка кликати на допомогу часто відсутня.

Якщо у вас досить вузьке творче пристосування, то варто допомогти собі розширити варіанти, придумуючи разом з ним велику кількість незвичайних для нього, інколи кумедних, способів вирішення даної ситуації.

Sat, 01 Oct 2022 10:32:00 +0000

Тестування з профорієнтації від Державної служби зайнятості

Fri, 03 Jun 2022 09:51:00 +0000

DobraPorada - Пізнай себе!

Проєктивна методика «Дерево»

ПРОЕКТИВНА МАЛЮНКОВА МЕТОДИКА «АЙСБЕРГ»

Проективна методика “Людина під дощем”

Тестування з профорієнтації від Державної служби зайнятості

ТЕСТИ <----- Пройди тут