DobraPorada - Cторінка цікавинки

Mon, 27 Jan 2025 01:55:00 +0000

---------> Український мультфільм Добро завжди перемагає

Mon, 20 Jan 2025 16:50:00 +0000

"Будинок": метафора про цінності!

Уявіть, що ваше життя — це будинок.

Будівельник починає з фундаменту, адже саме він забезпечує стійкість усього дому. Далі він зводить стіни, які дають форму і захист. І лише наприкінці додає декор: фарбує стіни, вішає картини та облаштовує інтер’єр.

Будівельник замислюється:

"Що буде, якщо я почну з декору?"

Він розуміє, що без міцного фундаменту й стін жодні картини чи меблі не врятують будівлю від руйнування.

Тоді будівельник вирішує зміцнити фундамент. Він робить його міцним і стійким, бо знає, що саме на ньому тримається весь дім.

Будівельник знову замислюється:

"А якщо я не приділю уваги декору?"

Він усміхається, адже розуміє: навіть без прикрас будівля буде надійною, якщо є фундамент і стіни. А от якщо віддати всі сили на декор, забувши про основу, дім не зможе витримати навіть маленького шторму.

Після цього будівельник каже:

"Мій дім — це моє життя!

Фундамент — це мої ключові цінності: здоров’я, родина, близькі стосунки.

Стіни — це важливі, але не основні речі: кар’єра, хобі, соціальні зв’язки.

Декор — це дрібниці: побутові справи, соцмережі, буденні турботи.

Якщо я почну з декору, забувши про фундамент, мій дім буде хитким і нестійким. Але якщо я побудую міцну основу, усе інше стане на свої місця."

Один із друзів запитав будівельника:

"А що ти зробиш, коли дім буде готовий?"

Будівельник усміхнувся: "Я запрошу друзів на чай, адже навіть у найміцнішій будівлі завжди має бути місце для чашки гарячого чаю, спілкування й теплих моментів!"

Це приклад, як завдяки буденним речам можна усвідомити глибокі сенси. Наведені метафоричні образи здатні сприяти усвідомленню ключових цінностей і допомогти впорядкувати життєві пріоритети.

Що у вашому житті — фундамент, а що декор?

Подолай свій страх!

Thu, 12 Dec 2024 09:51:00 +0000

Притча Мудрий старець

Wed, 01 May 2024 11:40:00 +0000

Одного разу мудреця запитали, що його найбільше дивує у людях.

Мудрець відповів:

Люди втомлюються від дитинства, і поспішають стати дорослими, але потім бажають повернутися в дитинство.
Втрачають здоров’я в гонитві за багатством, але потім витрачають ці багатства, щоб повернути собі здоров’я.
З тривогою думаючи про майбутнє, забувають сьогодення, і не живуть не в сьогоденні і не в майбутньому.
Живуть, як ніби ніколи і не помруть, і вмирають, як ніби ніколи й не жили.

Sat, 03 Feb 2024 16:54:00 +0000

Притча про майстра

Якось увечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, флейта і контрабас. І виникла між ними суперечка: хто краще грає. Кожен інструмент почав виводити свою мелодію, показуючи свою майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. І чим більше кожен старався, то незрозумілою і потворною ставала мелодія. Ось з'явилася людина і помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: «Друзі, мелодія-це одне ціле. Нехай кожен прислухається до іншого, і ви побачите, що вийде ». Людина знову змахнула рукою, і рухала боязко, а потім все краще зазвучала мелодія, в якій було чути печаль скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, унікальність сопілки, величність контрабаса. Інструменти грали, із захопленням слідкуючи за чарівними помахами рук людини. А мелодія все звучала і звучала, поєднуючи виконавців і слухачів в одне ціле. Як важливо, щоб оркестром хтось диригував!

Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об'єднані однією метою і спрямовані єдиною волею в єдиному пориві ...

Thu, 25 Jan 2024 18:46:00 +0000

Мудра притча про ставлення до проблем

На початку лекції професор підняв склянку з невеликою кількістю води. Тримав її, доки усі студенти не звернули на нього увагу, а далі спитав:

– Скільки, на вашу думку, важить ця склянка?

– 50 грам!

– 100 грам!

– 125 грам! – припускали студенти.

– Я і сам не знаю, – зізнався професор, – щоб дізнатися, треба її поважити. Але питання у іншому: що буде, якщо я триматиму так склянку протягом кількох хвилин?

– Нічого, – відповіли студенти.

– Добре.

– А що буде, якщо я триматиму її годину? – знову запитав професор.

– У вас заболить рука, – відповів один зі студентів.

– Так. А що буде, якщо я, таким чином, протримаю склянку цілий день?

– Ваша рука оніміє, ви відчуєте сильну напругу у м’язах, і вам навіть може паралізувати руку. Доведеться відправити вас у лікарню, – сказав студент під веселий сміх аудиторії.

– Дуже добре, – невимушено продовжував професор, – але чи змінилася вага склянки протягом цього часу?

– Ні, – відповіли.

– Тоді звідки з’явився біль у плечі і напруга у м’язах?

Студенти були здивовані і збиті з пантелику.

– Що мені треба зробити, щоб позбутися болю? – запитав професор.

– Опустити склянку, – пролунала відповідь з аудиторії.

– Ось, – вигукнув професор, – точно так відбувається і з нашими життєвими проблемами та невдачами. Будете тримати їх в голові кілька хвилин – це нормально. Якщо думатимете про них більше часу – почнете відчувати біль. А якщо продовжуватимете в тому ж дусі і далі, це почне паралізувати вас. Ви не зможете нічим іншим займатися.

Мораль:

Важливо обдумати ситуацію і зробити висновки, але ще важливіше відпускати ці проблеми від себе в кінці кожного дня, перед тим як йдете спати. Таким чином, ви без напруги щоранку зможете прокидатися свіжими, бадьорими і готовими справлятися з життєвими ситуаціями.

Thu, 13 Apr 2023 20:29:00 +0000

ПРИТЧА, ЯКА НАВЧИТЬ ВАС ВІДПУСКАТИ ОБРАЗИ

Син прийшов зі школи у поганому настрої. Цього дня він посварився з однокласниками і отримав погану оцінку. Батько помітив, що у дитини проблеми і запитав, чим він може зарадити. Але хлопчик відповів, що ніхто не допоможе йому.

Тоді батько сказав: «Так, я не зможу відвернути від тебе всі біди і негаразди. Кожен сам має витримати удари долі, але слід пам’ятати, що всі ці образи на життя і людей не зроблять тебе щасливішим. А щоби в цьому переконатися, кожного разу, як в серці поселилася нова образа, клади в кишеню горіх».

Пройшло кілька тижнів і син знову заговорив з батьком на цю тему: «Тату, ти казав мені при кожній образі класти горіх в кишеню. Але твоя ідея виявилась дуже поганою. Я не можу нормально ходити, бігати. Мені стало важко жити з таким тягарем в одязі. Давай придумаємо щось інше».

Батько на ці слова відповів так: «Так, синку, правильне порівняння я обрав. Ці горіхи символізують образи, що стають тягарем у твоєму серці. Тобі важко з ними жити, вони дошкуляють, ниють, муляють. Найкращий вихід – позбутися їх. Пробач всім своїм кривдникам, викинь зло з душі, поки воно не переросло у ненависть до всього навкруги».

Не обтяжуйте себе поганими думками. Навчіться любити і пробачати – і стане легше жити.

Wed, 15 Mar 2023 11:59:00 +0000

СХОДИНКИ ДО УСПІХУ

Wed, 08 Jun 2022 17:21:00 +0000

Як розвивається наша особистість протягом життя

Психолог Е. Еріксон виділив 8 стадій розвитку особистості від народження до смерті. Кожна зі стадій впливає на наступну, і наша особистість формується протягом життя, опираючись на попередню. Неповноцінне проходження будь-якої зі стадій спричиняє погіршення емоційного стану до старості.

👶🏻Перша стадія: базальна довіра / базальна недовіра. 0-1 рік

Формується довіра до навколишнього світу через маму.

👍 Якщо мама задовольняє всі потреби дитини, а найголовніше, емоційно відгукується на її прохання — в дитини формується довіра до навколишнього світу.

Такі люди знають, що їх люблять та відкриті до нового.

👎 Якщо мама весь цей період займається собою, кар'єрою чи всіляко уникає потреби дитини, а на цьому етапі дуже важливий емоційний зв'язок — у дитини вибудовується недовірлива модель до світу. Такі люди схильні до песимізму, бояться нового.

👧🏻Друга стадія: самостійність / сором та сумнів. 2-3 роки

На цьому етапі дитина починає опановувати своє тіло, підніматися і падати. Пізнавати новий світ. Виробляється сила волі, почуття сорому за події.

👍 Батьки дозволяють дитині самому приймати рішення в діях. Дитина вільна, та її свобода оберігається батьками. З'являється самостійність, виробляються навички самоконтролю без шкоди для самооцінки + воля.

👎 Так звана "навчена безпорадність". Дитині не дають самовиражатися. Батьки роблять за дитину те, що вона і сама може, таким чином відбираючи в неї самостійність. Соромлять за ненавмисні вчинки тощо. Підсумок: нерішучість, невпевненість, почуття сорому, закріпачення в діях.

🧒🏻Третя стадія: ініціативність/вина. 3-6 років

У дитини стрімко розвивається творче мислення та уява.

👍 Ті, чиї самостійні дії заохочуються, відчувають підтримку своєї ініціативи. У майбутньому вони не бояться зльотів та падіння, тому що для них це не так трагічно. У них у власному мисленні завжди є підтримка рідних та близьких.

👎 Коли ініціативу дитини висміюють або принижують, виробляється почуття провини. Дитина відчуває покинутість та власну нікчемність. Такі діти бояться постояти за себе, вони, як правило, ведені у групі однолітків і надмірно залежать від дорослих. Їм не вистачає цілеспрямованості чи рішучості, щоб ставити перед собою реальні цілі та досягати їх.

👦🏻Четверта стадія: працьовитість/неповноцінність. Шкільний вік (6-12 років)

Логічне мислення, самодисципліна, соціалізація, повноцінність.

Діти приміряють на себе відповідальні ролі та цікавляться звичаями. Дівчатка часто допомагають мамі на кухні, в будинку. Хлопчики беруть участь у справах із татом: риболовля, інструменти. Кредо: "Я те, чого я навчився".

👎 Якщо діти сумніваються у своїх здібностях або статусі в компанії, це може відбити в них бажання вчитися далі (в цьому періоді поступово набуваються установки стосовно вчителів та пізнання нового).

Почуття неповноцінності може також розвинутись у тому випадку, якщо діти виявляють, що їхня стать, раса, релігія чи соціально-економічне становище, а зовсім не рівень знань та мотивація, визначають їхню особистісну значущість і гідність. У результаті вони можуть втратити впевненість у своїй здатності ефективно функціонувати в наявному світі.

🤵🏻‍♀️П'ята стадія: ідентичність/змішування ролей. 12-19 років

У цей час підліток знайомиться і приймає багато ролей: учень, брат, сестра, друг, товариш і т. д. Підліток прагне бути схожим на ідолів, однолітків, шукає себе у цьому світі. Це друга стадія автономності (після І). Кидає виклик батькам та суспільству.

👎 Якщо в цей час підліток не розбереться з важливістю та цінністю кожної ролі, не усвідомить та не прийме їх — його чекає сором'язливість, невпевненість, почуття неповноцінності та інший набір схожих рис.

Ще один мінус — йому важче зрозуміти хто він, оскільки ролі змішалися.

Хто я є?! Головне питання в цей період дорослішання.

👩🏻‍💼Шоста стадія: близькість/ізоляція. 20-25 років

Ось тут даються взнаки стадії 1, 3, 5. Оскільки шоста стадія ініціюється проявом емоційної близькості, ризикну позначити це почуття любов'ю.

На цій стадії людина вчиться віддавати частинку себе, поринати у стосунки.

👎 Якщо був обраний негативний шлях у минулому, він спричинить самотність. Людина не може довіритися, відкритися, боїться втратити себе. Випробовує лише поверхневі стосунки.

Чи можу я мати близькі стосунки?

👩🏻‍🦰Сьома стадія: продуктивність чи застій. 26-64 років

За Еріксоном, цей відрізок життя людина має приділити турботі. Допомога батькам, дітям та іншим нужденним. Головне питання цього періоду: що я збираюся робити із життям, що залишилося?

👎 Негативним результатом буде усамітнення та поглинання людини собою. Надмірна турбота про власне здоров'я, задоволення психічних потреб, спокій тощо. Зацикленість на своїй особистості і лише. Такі люди також можуть мати сім'ю, але в їхньому випадку це буде тягар.

Людина в цей час вчиться піклуватися і відчуває себе повноцінною тоді. Бо все йде своєю чергою. Те, що людина приймала на 1 стадії, тепер повинна віддавати. Ось, власне, ключ до гармонійного виховання і вік для цього.

👵🏻Остання восьма стадія: цілісність его/розпач. Від 65 років

Чи мало моє життя сенс?

👍 Якщо людина наситила своє життя всіма компонентами і пройшла розумно через всі стадії, знайшла неймовірний досвід життя, любові, турботи, самоідентичності і т. д., то її життя — це задоволення. Їй не страшно прощатися, тому що вона зробила усе, що було в її силах. Такій людині не прикро згадати минуле, навпаки, вона з радістю згадує і злети, і падіння. Їй є з ким ділитися, і вона охоче приймає інформацію. Також Еріксон припустив, що після цього приходить мудрість.

👎 Але! Якщо були застої, і життя наповнене негативними думками, то доведеться чекати поганої та "нечесної" старості. Така людина розуміє, що прожила життя даремно. Міг зробити так, а зробив інакше. А вже час нікого не чекає.

❗️Висновок: всі ми стикаємося з різними кризами, і теорія Еріксона лише одна з багатьох. Але, як показує практика, звернувши не в той бік, можна втратити дуже багато.

Fri, 11 Jun 2021 19:46:00 +0000

ЖИТТЯ- ЦЕ....

Жизнь — это как путешествие на поезде. Со множеством остановок, изменений в маршруте и даже аварий.

С рождением мы садимся в поезд с нашими родителями и поначалу думаем, что будем в этой поездке с ними всегда. Но однажды они выходят на одной станции, а мы одиноко продолжаем путешествие без них.

Время идет, в вагон подсаживаются другие люди. Некоторые станут очень важными для нас, возможно, даже останутся до самого конца поездки. Кто-то будет выходить из вагона, навсегда оставляя рядом с нами пустое сидение. А кто-то — исчезать на станциях настолько незаметно, что мы даже не обратим внимания, что на их местах сидят уже совершенно другие люди.

Эта поездка будет полна радости, печали, ожиданий, надежд, предательств, прощений, приветствий и прощаний. В какие-то моменты мы будем думать о том, чтобы нажать на стоп-кран или пересесть в другой вагон, а порой будем с искренним удовольствием смотреть в окно и интересоваться вновь вошедшими пассажирами.

Главная тайна поездки: мы не знаем, на какой станции нам предстоит сойти. Нужно просто наслаждаться поездкой самим и делать ее комфортной для пассажиров, сидящих рядом.

Это очень важно. Ведь когда мы достигнем своей конечной, нужно, чтобы люди, которые продолжат путь, почувствовали, что наше место опустело, и у них остались замечательные воспоминания о том, кто здесь только что сидел.